+++
Чудово, коли приходить Латка. Ніколи не думав, що зможу полюбити таку тварину, як кішка. У неї є своя гордість, але також і потреба, щоб її пестили. Вона завжди починає кружляти десь поруч. Я чую її, і іноді мені здається, що вона навмисно видає цей звук, щоб я був готовий. Зрештою, вона підходить і сідає на підлогу. Нічого, просто тупо дивиться. Якщо я простягаю руку, вона відлітає, принЧеса скубана. Зрештою, вскакує поруч зі мною і дозволяє мені себе погладити. Що мені ще робити? Я починаю з того, що чухаю її за вухами, потім переходжу до підборіддя, і тоді Латка муркоче. Їй подобається це місце на спині, біля основи хвоста, і я теж тягнуся туди, але повільно. Я чекав, то нехай Латка теж почекає. Коли я погладжую її там, вона повністю роззброєна, падає на бік, витягується і муркоче, її маленький моторчик живота рухається нормально. Ми сидимо так, поки хтось із нас нарешті не засинає. Моя Латка є милою, і тому я хотів би знати, де вона знаходиться.
Я обіцяв панові, що не розкрию імені жодної жінки, з якою мав справу, окрім однієї. Ну ось пан і дочекався, бо до нашої історії в'їжджає Анна, вона фактично заходить до мого салону ходою кінозірки, немов гостя з іншого, кращого світу, у чорній сукні, що сягає вище колін, і ці її коліна сяють, пане мій коханий, мов більярдні кулі. Чоботи у неї високі, до того ж вона руда мов лисячий хвіст, у неї курносий ніс в веснянках, чорні окуляри і підборіддя, гладеньке мов передня частина човна, а під тим підборіддям з кожним кроком теліпаються циці. Такою, власне, вона була, коли прийшла до мене о десятій.
Вона спитала, чи можу я її підстригти, і це було неймовірно, бо говорила вона хрипко, як Єва Шикульська[73]. Вона б виглядала точно так само, як та в молодості, якби не ті цицюлі. Не знаю як у вас, але мене жінка з хрипким голосом цілковито розкладає; я б тільки й лежав на спині та слухав хрипкі непристойності. Ну а жінка з хрипким голосом, рудоволоса, з веснянками та грудьми більшими за голову, не мала права існувати, не кажучи вже про те, щоб заходити до перукарні в Олаві. Що тут брехати, я просто втратив язика в голові.
— Будь ласка, шановна пані, сідайте, може кави, покладіть сумочку та відпочиньте, але, ну, так, у нас є невелика проблема, бо я чоловічий перукар, а це означає, що я не стрижу жінок...
І вона плюхнулася на стілець, закрила обличчя руками та повторила своїм чудовим хрипким голосом:
— Боже боже, і що ж мені тепер робити?
Вона сказала, що вона психолог і переїхала сюди з Варшави лише вчора. Вона влаштувалася на роботу в Єлчу, де буде слухати, які проблеми мають робітники, пояснюватиме їм, що не можна пити, і, перш за все, оцінюватиме, чи один чи другий з них ще придатний до праці. Я засунув їй у руки чашку кави. Її пальці були доглянутими. Столиця, звісно.
— У мене сьогодні зустріч з дирекцією, — жінка була у відчаї. — Я нікого там не знаю, я тут новенька і ніколи навіть не була в Нижній Сілезії. Я схожа на мітлу, в яку вдарила блискавка. Я не піду до директора зі своєю старою стрижкою! Я ходила до перукарні неподалік, але там була черга на сім осіб, мене не пустили, а жінки навіть пирхали на мене.
— І в цьому пані дуже пощастило. Той тип зі Стшельної — хам і невдаха, до того ж. Я перукар, але знаю, що таке виняток. Запрошую до крісла!
Пан багато читає, тому, мабуть, не знає, що іноді вигляд певної жіночки зводить чоловіка з розуму, і він відчуває, що просто повинен її здобути. Він як голодний собака, як довбаний Брудний Гаррі з членом замість пістолета, і цей член затьмарює йому весь світ. Пан вже знає, що я відчував. Я оточив рушником її струнку шию, обережно схилив голову над раковиною та сполоснув їй волосся, перевіривши спочатку, чи вода не надто холодна і не надто гаряча. Спочатку я видавив шампунь на руку, а потім занурив пальці в її м’яке волосся. Я ніжно розминав його, трохи наче чухаючи кота, і одного разу, звичайно, випадково, я ковзнув рукою до її потилиці. Анна зітхнула.
— Пані і справді ніколи не була у нас в Сілезії? — вдавав я здивування.
— Так, ніколи. Мій колишній наречений возив мене до Устки, і це все.
73
Єва Шикульська (нар. 1949) – польська актриса кіно і театру. Наші глядачі пам'ятають її з фільмів "Потоп", "Ва-Банк", "Ва-Банк-2", "Нові амазонки" (Сексмісія) та інших.