— Тоні Лендрі. Дядько Джона й Лули. Дозволите сісти?
Його усмішка була, мабуть, найвиразнішим прикладом нещирої гримаси для соціуму, що Страйк бачив за все життя: ледь оголені рівні білі зуби. Тоні Лендрі скинув пальто, повісив його на спинку стільця і сів навпроти Страйка.
— Джон затримується в офісі,— повідомив він. Вітерець розвіяв його волосся, відкривши залисини на скронях.— Попросив Елісон вам подзвонити й попередити. Я у той момент якраз проходив повз її стіл, тож запропонував повідомити про це особисто. Це дає мені змогу перемовитися з вами приватно. Я чекав, коли ви мені подзвоните; мені відомо, що ви потроху опрацьовуєте всіх знайомих мого небожа.
Він дістав з кишені піджака окуляри у сталевій оправі, надягнув їх і зазирнув у меню. Страйк відпив ще пива, чекаючи.
— Чув, що ви мали розмову з місіс Бестиґі,— сказав Лендрі, відклавши меню, знявши окуляри й повернувши їх до кишені.
— Мав,— підтвердив Страйк.
— Так. Тенсі, понад сумнів, має добрі наміри, але робить собі сумнівну послугу, повторюючи історію, неправдивість якої поліція вже довела. Дуже сумнівну послугу,— зловісно повторив Лендрі.— Я казав це Джонові. Його перший обов’язок — захищати інтереси клієнта фірми... Буду террин зі свинини,— сказав він до офіціантки, яка саме підійшла,— і воду без газу. У пляшці. Отже,— провадив він,— краще мені говорити прямо, містере Страйк. З багатьох причин — і всі ці причини досить серйозні — я проти того, щоб хтось копирсався в обставинах смерті Лули. Не чекаю, що ви зі мною погодитися. Ви на життя заробляєте тим, що розкопуєте обставини сімейних трагедій.
Лендрі знову агресивно й невесело усміхнувся.
— Не те щоб я вам не співчував. Нам усім доводиться якось заробляти на прожиття, і не сумніваюся, що чимало людей назве мою професію такою самою паразитичною, як і вашу. Мабуть, для нас обох буде корисно, якщо я викладу вам певні факти — факти, які, гадаю, Джон вирішив приховати.
— Поки ми до цього не перейшли,— мовив Страйк,— а що саме затримало Джона в офісі? Якщо він узагалі не приїде, я б домовився з ним про розмову в інший час, бо в мене сьогодні є ще зустрічі. Він займається справою Конвея Оутса?
Він знав лише те, що розповіла Урсула: що цей Конвей Оутс — американський фінансист, але згадка про покійного клієнта фірми справила бажаний ефект. Уся помпезність Лендрі, його бажання контролювати зустріч, його затишне відчуття вищості мов рукою зняло, лишивши його вбраним лише в злість і шок.
— Джон не... невже дійсно? Це строго конфіденційні справи фірми!
— Це не Джон,— пояснив Страйк.— Місіс Урсула Мей обмовилася, що виникли якісь проблеми зі статками містера Оутса.
Явно заскочений зненацька, Лендрі вимовив:
— Я дуже здивований! Я й подумати не міг, щоб Урсула... тобто місіс Мей...
— То що — Джон до нас узагалі приєднається? Ви дали йому завдання, яке забере всю обідню перерву?
Страйк задоволено поспостерігав за тим, як Лендрі бореться з власним гнівом, намагаючись опанувати себе і повернути контроль над зустріччю.
— Джон скоро підійде,— нарешті сказав він.— Я сподівався, як уже й казав, викласти вам певні факти у приватному порядку.
— Гаразд, коли так, мені знадобиться ось це,— сказав Страйк і дістав з кишені ручку й записник.
Від вигляду цих предметів Лендрі занепокоївся так само, як і Тенсі.
— Не треба нічого записувати,— мовив він.— Те, що я скажу, не має зв’язку — принаймні прямого — зі смертю Лули. І,— педантично докинув він,— не додасть нічого до жодної версії, крім самогубства.
— Хай там як,— відповів Страйк,— свій склерозник я бажав би мати при собі.
Лендрі ніби зібрався протестувати, але передумав.
— Ну гаразд. По-перше, ви маєте знати, що смерть сестри глибоко вразила мого племінника Джона.
— Зрозуміло,— прокоментував Страйк, нахиляючи записник так, щоб Лендрі не міг бачити, що він там пише, і записуючи «глибоко вразила» винятково для того, щоб позлити адвоката.
— Так, це природно. І хоча я не піду так далеко, щоб стверджувати, наче приватний детектив має відмовити клієнту на підставі того, що той у стресі чи в депресії,— як я уже казав, ми всі заробляємо на життя хто чим може,— у цьому випадку...
— Гадаєте, він собі те все вигадав?
— Я б сказав це іншими словами, та коли говорити прямо, так. Джон уже пережив наглих утрат більше, ніж інші люди переживають за ціле життя. Ви, мабуть, не знаєте, що він уже втратив брата...