Выбрать главу

Сука-війна

Ти прийшла в мою хату брудна, немита І постукала в двері церковним дзвоном. Не питаючи згоди, до мене вселилась І спокій забрала, не питаючи згоди. Розтрощила мій дім і пішла до сусідів, Хоч і їхні родини ні в чому не винні. Поробила з людей страшних ворогів І, рахуючи гроші, сміялась єхидно.
Приспів: Ну, і хто тебе кликав? Чому ти прийшла? Стара проститутка — сука-війна. Хто тобі платить за наші тіла? Скільки ще тобі треба? Яка їх ціна?
Я не хочу вбивати — я хочу любові, Але ти мої руки замазала кров’ю, Навчила чуже життя відбирати І при цьому радіти, а не ридати. Ти зігнала мене із дивана в окопи, Телевізор мені замінила прицілом, І за день я старію, ніби за роки. За що ти із мене звірюку зробила?
Приспів.
Мої бідні батьки до тебе не знали, Як мало коштує втратити сина. І краще самі би раніше вмирали, Щоб не бачити, як гине їхня дитина. Ми складали копійки, ліпили до купи Своє щастя нехитре на сорок квадратів, А ти заявилася в мене під дахом, Щоби разом із небом його відібрати.
Приспів.
Ну, і хто тебе кликав, сука-війна? (2)
Сука, сука-війна... Сука-війна...

Кінець фільму

Я застряг у тобі, як ніж, Десь між серцем і між Двох відкритих дверей, Найдорожчих людей. Було все, як в кіно — Рок-н-рол і вино; По житті нас несло, Зачіпаючи дно.
Приспів: А зараз вже кінець фільму, Я тільки в своїх снах тебе ще раз обійму. А зараз вже підуть титри; Ми так і не навчились з роками терпіти.
Я засів у тобі, як скло, Як невидиме зло; З Богом в шахмати грав, Хоча правил не знав. Мій тупий егоїзм Розпалив твій цинізм, І від слів заржавів Змучений механізм.
Приспів.
А зараз вже кінець траси — Машину у гараж і квасить. А зараз вже кінець книжки, Сюжет закінчився і не повториться більше.
Все твоє добро, що я брав, Зараз так, ніби вкрав; Руки, ніби чужі — Не тримають штурвал. І сідає на міль Боком наш корабель, Так заходить в тупік Любов двох людей.
Приспів.
А зараз вже кінець траси — Машину у гараж і квасить. А зараз вже кінець... А зараз вже кінець фільму. А зараз вже кінець!..

Фото

Кузьма Скрябін (справжнє ім’я Андрій Кузьменко) народився в місті Самбір Львівської області 17 серпня 1968 року. Закінчив музичну школу за класом фортепіано. У 1989 році записав першу пісню у складі музичного гурту «Скрябін». З того часу став відомим як співак, автор музики і текстів пісень, а з 2006 року (після публікації повісті «Я, „Побєда“ і Берлін») ще і як талановитий письменник.

2 лютого 2015 року Кузьма Скрябін трагічно загинув в автомобільній аварії.

У цьому виданні під однією обкладинкою зібрано увесь творчий доробок Кузьми — як прозові його твори («Я, „Побєда“ і Берлін», «Я, Паштет і Армія», «Я, Шонік і Шпіцберген», «Проза»), так і поетичні — тексти пісень (усі книги вийшли друком у видавництві «Фоліо»). У них Кузьма Скрябін постає, з одного боку, оригінальним прозаїком з іскрометним почуттям гумору, а з іншого — глибоким ліриком, що відчуває найтонші порухи душі.