Дивно, але несправедливість життя найчастіше стає очевидною тільки тоді, коли ми ставимо її під сумнів. Проте якщо причин для сумнівів немає, то сприймаємо ситуацію беззастережно, якою б вона не була. Таке «промивання мозку» спостерігається майже в усіх сферах нашого життя. У цій книжці спочатку розглянемо лише два аспекти «промивання мозку», які безпосередньо стосуються куріння, а також пов’язані з відмінностями між чоловіками та жінками.
У моєму словнику це поняття має таке визначення:
«Промивання мозку – це процес, мета якого – радикально змінити погляди та переконання людини».
Хочете дізнатися, до чого тут куріння? Усім відомо, що куріння – згубна, огидна звичка, яка шкодить нашому здоров’ю та нашому гаманцю. Сьогодні навіть курці безперечно вважають її антисоціальним способом марнування часу. Навіщо ж змінювати погляди та переконання для того, щоб кинути курити? Невже не знайдеться жодних пігулок чи хитрих прийомів, які позбавили б будь-якого бажання хапатися за цигарку? Напевно, вам цікаво, як можна позбутися нікотинової залежності, лишень прочитавши книжку. Зараз поясню: чого ви насправді намагаєтеся досягти? Зрозуміло: загасити свою останню цигарку і водночас втратити будь-яке бажання закурити наступну.
Поза сумнівом, ви знаєте чимало колишніх курців, яким вдалося позбутися цієї огидної звички. Але, швидше за все, майже у всіх, перш ніж вони досягли бажаного результату, було кілька невдалих спроб. Та навіть якщо їм це і вдалося, імовірно, їм знадобилася вся сила волі в кубі разом із антинікотиновими пігулками, пластирами і жувальною гумкою. Вони однаково страждали довгі дні, тижні, місяці або навіть роки, та чимало з них, як і раніше, мріють про цигарку, іноді навіть випрошують її. Я певен, ви згадаєте й тих, хто зізнавався, що їм подобається не курити, але від свят і вечірок без цигарок вони вже не отримують колишньої насолоди і при кожній телефонній розмові машинально тягнуться за пачкою цигарок, якої вже давно немає на звичному місці.
Невже ви дійсно цього хочете?
На хвилинку забудьте про всі спроби назавжди кинути курити і просто дайте відповідь на важливе запитання: «У чому різниця між курцем і некурцем?»
Відповідь очевидна: один курить, другий – ні. Але не все так просто. Ніхто не змушує вас курити. Отже, курці прикурюють нову цигарку тому, що хочуть цього? Знову ні. Вам відомо, що іноді закурюєш лише за звичкою, а не за бажанням? Більшість людей, які викурюють пачку на день, охоче зізнаються, що отримують насолоду лише від двох із тих двадцяти цигарок. Решту ж – викурюють за звичкою. Але в такому випадку нам вистачило б уміння обмежувати себе. Ми могли б тримати цигарки в закритому ящику стола, і ця фізична перешкода на шляху до перекуру змушувала б нас зупинятися і замислюватися, а не піддаватися першим пориванням. Якщо наша рука потягнеться за ключем, ми можемо запитати себе: «Я бажаю отримати насолоду від цієї цигарки чи просто хапаю її за звичкою?» Якщо ж справа у звичці, значить, немає сенсу викурювати іншу цигарку.
Завдяки цим маленьким хитрощам той, хто раніше викурював по пачці на день, легко зводить щоденне споживання до двох цигарок. Проте, якщо ви коли-небудь вдавалися до таких хитрощів, вам відомо: вони спрацьовують ненадовго – доти, доки у вас вистачає сили волі. Ви будь-коли намагалися просити допомоги у дітей, онуків або ж друзів з тим, щоб вони взяли у вас цигарки і видавали їх вам по одній? Коли так, то вам відомо, до яких хитрощів можна вдаватися, щоб отримати свої цигарки, якщо вам знову захочеться курити, – ви навіть не зважатимете на колишні заяви про те, що ваші благання варто ігнорувати. Якою б сильною не була рішучість ваших помічників не віддавати вам заповітну пачку, перед панікою, винахідливістю і напором курця, який дійшов до стадії «цигарку мені негайно!», ніщо не встоїть.
Жінкам властивий материнський інстинкт, вони схильні сприймати все негативне, що відбувається з ними, як відплату. Проте нам доводилося читати страшні історії про матерів, які кидали дітей напризволяще заради власних розваг. Такими жінками ми нехтуємо, висміюємо їх за безвідповідальність. Але якщо бути цілком чесною перед собою, невже не пригадаєте жодного випадку, коли ви, поки діти сплять, вибігали на декілька хвилин із будинку, щоб чимскоріш купити цигарки? Або ж на найближчій заправці ніколи не залишали двигун ввімкненим, щоб заскочити до магазину на розі вулиць? Мені навіть розповідали про породіллю, якій так хотілося курити, що вона в розпачі намагалася вмовити прибиральницю, аби та доглянула за немовлям, поки вона збігає за цигарками. Однак заклопотана прибиральниця відмовилася. Зрозуміло, що та жінка – некурець і ніколи не курила, на відміну від колишніх курців. Її заперечення – «Не треба вам курити, не вигадуйте! Це шкідливо і для вас, і для вашої дитини. А як же ви обходилися без цього 14 годин під час пологів?» – тільки збільшували почуття провини молодої мами. Але від своїх намірів вона не відмовилася, хоча напередодні в засобах масової інформації повідомляли про викрадених з лікарні малят. Коли жінка повернулася до палати – дитини на місці не було. У паніці вона зчинила галас на всю лікарню. На щастя, немовля було в надійних руках – інша прибиральниця віднесла його до сусідньої палати. Однак лише уявіть собі, що довелося пережити матері за ті кілька хвилин, поки ситуація не прояснилася!
Я навів цей приклад для ілюстрації впливу і наслідків промивання мозку. Жінки нерідко засуджують подруг за те, що ті продовжують курити під час вагітності. Однак не поспішають відмовлятися від шкідливої звички, коли самі чекають поповнення в родині. Саме тому важко повірити, що згаданий інцидент міг трапитися з відповідальною матір’ю. Але, перш ніж засуджувати її, будьте відверті з собою. Невже ви ніколи не бігали по всьому району в пошуках цілодобового магазину тільки для того, щоб купити цигарки? І ніколи не панікували, коли у вас закінчуються цигарки або, що ще гірше, вони вже скінчилися? Звісно ж, бувало й таке.
Якщо ви здатні будь-якої миті кинути курити – у чому готові заприсягтися безліч курців, – то навіщо ж тоді читаєте цю книжку? З єдиної причини. І цією причиною є
Не хвилюйтеся, інших причин продовжувати курити немає. У нашому прикладі жінка наразила життя дитини на небезпеку не заради сумнівного задоволення наповнювати легені канцерогенним димом. Просто за відсутністі цигарок її охопила паніка.
Уявіть собі наркомана, що «сидить» на героїні, у якого немає чергової дози. Уявіть його паніку, шок, біль і страх… А тепер – уявіть полегшення, яке він відчуває, коли нарешті отримує можливість ввести героїн у безнадійно сколоту вену. Невже ви дійсно вважаєте, що наркоманам подобається колоти себе голками? Тому, хто не вживає героїн, важко повірити, що таке можливо. Люди, які не курять, сумніваються, що курцям дійсно подобається вдихати смертельно небезпечний для легенів дим. Так думали і ви, поки не підсіли на нікотин. Внаслідок промивання мозку я вважав, що наркомани колються, аби насолодитися неймовірно приємними галюцинаціями. Насправді ж вони просто панікують, відчуваючи страх і невпевненість у собі, коли дія наркотику закінчується.
Найпоширеніша помилкова думка відносно будь-якої наркотичної залежності – нібито наркомани страждають на абстинентний синдром лише під час спроб позбутися цієї залежності. А насправді симптоми виникають у них тоді, коли закінчується дія першої дози. І наступну дозу вони приймають з єдиної причини – аби позбутися спустошеності й невпевненості, спричинених попередньою дозою наркотиків.
Людям, які не залежать від героїну, не знайома ця паніка. Те ж саме стосується і куріння. Некурець просто не спроможний зрозуміти, як узагалі можна захотіти вдихати смердючий дим, тим паче витрачати на куріння купу грошей, а також створювати небезпеку для свого здоров’я, ризикувати життям власної дитини, аби тільки не чекати зайву годину. Потреба закурити не тільки обурює некурців, але й зовсім не піддається їхньому розумінню. Як товариш за нещастям, я не виправдовую вчинок цієї матері. Але разом із тим розумію, що спричинило такий її стан. Не так уже й приємно жити, надягнувши на голову поліетиленовий пакет, навіть якщо знаєш, що будь-якої миті можеш його зняти. Але тим, хто змушений притримувати цей пакет на чужій голові, ба навіть на голові близької людини, подібні дії ненависні, попри впевненість, що таким чином вони нібито роблять близькій людині добру послугу.