Саме Харрі запропонував, щоб Колкка зіграв роль слідчого. Він не забув того, що трапилось у барі «Юстіцен», але якщо все піде за планом, уміння фіна у ближньому бою стануть у нагоді. Найкраще, якщо убивця заявиться серед білого дня, тоді його схопить одна із двох груп, що окопалися у снігу. Але якщо він прийде вночі й групи не завважать його заздалегідь, їм доведеться давати раду самотужки.
Кая та Колкка спали кожен у своїй спальні, а Харрі ночував у вітальні. Ранок минув без зайвих балачок, навіть Кая мовчала. Зосереджувалась.
У дзеркальному відображенні у вікні Харрі бачив, як Колкка збирає пістолет і цілиться йому в потилицю, вдаючи, ніби стріляє. Лишилося двадцять годин. Харрі мав надію, що убивцю не доведеться довго чекати.
Бйорн Гольм добував із шафи Аделе блакитний костюм медсестри й відчував, як Гейр Брюн, що стояв у дверях, свердлить поглядом йому спину.
— Може, ви все заберете? — спитав Брюн. — Щоб мені не треба було викидати. До речі, де ваш колега Харрі?
— У гори поїхав кататися на лижах, — терпляче відповів Гольм, розпихаючи речі у пластикові пакети, які приніс із собою.
— Невже? Цікаво. Я б не подумав, що він завзятий лижник. І куди він поїхав?
— Не можу сказати. До речі, про лижі: що носила Аделе у Ховасхютті? У неї в шафі немає нічого годящого для катання на лижах.
— Певна річ, вона ж брала мій одяг.
— Тобто вона брала ваш лижний костюм?
— А чому ви аж так дивуєтесь?
— Та ви теж мені не видалися таким… завзятим лижником. — Його слова прозвучали багатозначніше, ніж прагнув сам Гольм, і він відчув, що зашарівся.
Брюн тихо засміявся й обернувся у дверях.
— Правильно, тепер я не лижник, я радше… модник.
Гольм кахикнув і, чомусь понизивши голос, мовив:
— Можна глянути?
— О, звісно, можна, — прошепелявив Брюн, втішаючись ніяковістю Гольма. — Ходімо глянемо на мій гардероб.
— Пів на п’яту, — мовила Кая й знову передала Харрі каструлю з лапскаусом[105]. Їхні руки не торкалися. Погляди не зустрічалися. І вони не розмовляли одне з одним. Ніч, яку вони провели разом в Уппсалі, здавалася вже такою далекою, як сон, що наснився два дні тому.
— За сценарієм я маю стояти з південного боку і палити.
Харрі, кивнувши, передав каструлю Колкці, той вишкріб усе, що лишалось, до дна й став закидати в себе.
— Гаразд, — мовив Харрі. — Колкко, постежиш за західним вікном? Сонце вже низько, тож обачніше користуйся біноклем, щоб не було відблиску.
— Ось тільки спочатку попоїм, — відповів той шведською, повільно й чітко, спрямовуючи повнісіньку ложку до рота.
Харрі підвів брову. Поглядом попросив Каю вийти.
Щойно вона вийшла за двері, Харрі, сівши біля вікна, взявся розглядати рівнину й гірські гребені.
— Отже, Бельман узяв тебе на роботу, коли тобою знехтувала решта. — Він промовив це тихо, але у тиші вітальні було чутно навіть шепіт.
Спливло кілька секунд. Відповіді не пролунало. Мабуть, Колкка усвідомлював, що Харрі заговорив з ним про особисте.
— Я чув дещо після того, як тебе вигнали з Європолу. Кажуть, ти під час допиту відлупцював ґвалтівника, який уже мав судимість. Це так?
— Не твоє діло, — відповів Колкка, спрямовуючи чергову ложку до рота. — Але цілком ймовірно, якщо він не поставився до мене достатньо шанобливо.
— М-м-м… Найцікавіше, що чутку пустив, власне, Європол. Так їм було легше. Як і тобі, гадаю. І, звісно, так було легше батькам й адвокатові дівчини, яку ти допитував.
Харрі відчув, що за спиною перестали жувати.
— Тож усі тихо-мирно отримали компенсацію, і ні ти, ні Європол не фігурували в процесі. Дівчині тепер не треба було виступати у суді й переповідати, як ти випитував у неї, чи зґвалтували її подругу, й як аж так розпалився від подробиць, що заходився її мацати. А їй, якщо вірити службовим записам Європолу, було всього п’ятнадцять.
Харрі почув, як важко дихає Колкка.
— Припустімо, Бельман теж читав ці записи, — вів далі Харрі. — Дістався до них манівцями завдяки своїм зв’язкам. Як і я. Він трохи перечекав, а потім зв’язався з тобою. Дочекався, поки ти вкрай зневірився, відчув, що задихаєшся і геть скис. І тоді він тебе підібрав. Повернув тобі роботу й частково самоповагу, яку ти розгубив. І знав, що за це ти будеш йому вірний, як пес. Він купує, коли ціни на ринку падають, Колкко. Так він добирає своє військо.
105
Лапскаус — страва з солонини, картоплі, оселедця матьє, цибулі та маринованого буряку.