Кейт більше ніколи не побачить свого дванадцятирічного братика, і це її засмучує. Лаям милий, мирний і аутичний. Кейт купила йому на Різдво дрон, і тепер його найулюбленіше у світі заняття — робити за його допомогою фотографії з повітря. Вона розуміє його захват. Під час зльоту їй теж завжди найбільше подобалася мить, коли будинки стискаються до розмірів моделей іграшкової залізниці. Вантажівки перетворюються на жучків, мерехтять, спалахують та без жодного тертя ковзають автобанами. Висота зменшує озера до розміру блискучих срібних ручних люстерок. На півторакілометровій висоті ціле містечко робиться таким маленьким, що може поміститись у тебе в долоні. Брат Лаям каже, що хоче бути таким маленьким, як люди на зроблених дроном світлинах. Він каже, що якби був такий маленький, то Кейт могла б покласти його в кишеню і забрати з собою.
Вони в повітрі над найпівнічнішою точкою Північної Дакоти, ковзають так само, як вона колись ковзала теплими, мов у ванні, водами пляжу Фай-Фай у яскраво-зеленому кришталі Тихого океану. Як приємно було пливти під вітрилами, наче щось невагоме, над глибинами, в яких вирує життя. Позбувшись гравітації, думає вона, відчуваєш те, що відчуває чистий дух, позбувшись плоті.
Їх викликає Міннеаполіс.
— Дельта два-три-шість, ви летите не за курсом. Незабаром ви покинете наш повітряний простір, куди прямуєте?
— Міннеаполіс, — озивається Вотерс, — наш курс нуль-шість-нуль, прошу дозволу спрямувати літак до Янкі Фокстрот Браво, Іквалуїтський аеропорт.
— Дельта два-три-шість, чому ви не можете приземлитись у Фарґо?
Вотерс, згорбившись, надовго застигає над пультом керування. На панель падає крапелька поту. Його погляд на мить смикається, і Кейт помічає, що він дивиться на фотографію своєї дружини.
— Міннеаполіс, Фарґо — перша ціль для удару. У нас кращі шанси на півночі. У мене на борту двісті сорок сім душ.
Радіо тріскотить. Міннеаполіс розмірковує.
У небі спалахує щось таке яскраве, майже сліпуче, наче десь позаду літака вибухнула лампочка завбільшки з сонце. Кейт відвертає голову від вікна і заплющує очі. Низький приглушений гуркіт відчувається радше кістками, ніж вухами, десь у глибинах літака щось відчутно здригається. Коли Кейт знову дивиться вгору, перед очима плавають плямисті зелені зірочки. Це знову нагадує пірнання на Фай-Фаї; навколо неї неонові пальмові гілки та зіщулені флуоресцентні медузи.
Кейт нахиляється вперед і витягає шию. Під хмарами, напевно, за сотні кілометрів позаду них, щось світиться. Хмара починає деформуватися й рости, витягаючись угору.
Коли жінка сідає на своє місце, знову лунає низький різкий, хоч і віддалений хрускіт, який супроводжує новий спалах світла. Нутрощі кабіни миттєво перетворюються на власний негатив. Цього разу Кейт відчуває правою щокою теплову хвилю, наче хтось увімкнув і вимкнув ультрафіолетову лампу.
Міннеаполіс звертається до них:
— Прийнято, Дельта два-три-шість. Зв’яжіться з вінніпезьким центром один-два-сім-кома-три. — Авіадиспетчер розмовляє з майже звичною байдужістю.
Форстенбош сідає.
— Я бачу спалахи.
— Ми теж, — заспокоює його Кейт.
— О Господи! — гукає Вотерс. Його голос ламається. — Мені слід було спробувати зателефонувати дружині. Чому я не спробував зателефонувати дружині? Вона на шостому місяці вагітності й одна-однісінька.
— Ти не можеш, — намагається вмовити його Кейт. — Ти не міг.
— Чому я не зателефонував і не сказав їй… — продовжує бідкатися Вотерс, ніби не чуючи її.
— Вона знає, — запевняє його Кейт. — Вона і так знає.
Жінка сама не певна, говорять вони про кохання чи про апокаліпсис.
Черговий спалах. Черговий глибокий гучний багатозначний гуркіт.
— Негайно зв’яжіться з РПІ[42] Вінніпеґа, — інструктує їх Міннеаполіс. — Негайно зв’яжіться з авіанавігаційною системою Канади. Дельта два-три-шість, відпускаємо вас.
— Прийнято, Міннеаполіс, — каже Кейт, позаяк Вотерс закрив обличчя руками, тихенько мученицьки скиглить і не може говорити. — Дякую. Бережіться, хлопці. Це Дельта два-три-шість. Нас відпустили.
Джо Гілл
Екзетер, Нью-Гемпшир
3 грудня 2017 року
Примітка автора: дякую пілотові комерційних авіаліній у відставці Брюсові Блеку за те, що описав мені належні процедури в кабіні пілотів. Усі технічні помилки мої і лише мої.
42
Район польотної інформації — частина повітряного простору, у межах якої забезпечується польотно-інформаційне та аварійне обслуговування.