Практично все на борту цих літаків було легкозаймистим, тож холодна сіра багнюка й вогке повітря Сполученого Королівства не загасили вогню.
Чергові погані новини всі дізнавалися від Медсена в їдальні, а вдвічі більше моторошного — у залі для брифінгів. Вітроу перевірив розклад завдань «Шеді Леді». Їхнє місце залишалося порожнім. Медсен був суворим британцем у портупеї та з офіцерським ціпком, яким користувався замість указки, постукуючи ним по карті, коли звертався до повного складу метушливих офіцерів та призовників у занадто тісному бараку з гофрованого заліза.
— …загалом сто дев’ять кома дві десятих тонни двохсот- і чотирьохсоткілограмових бомб з інтервалом одна десята секунди з носа та чверть секунди з хвоста успішно були скинуті з висоти від п’яти з половиною до шести тисяч метрів. Окрім заводу Мессершмітта в Реґенсбурзі… — Медсенів ціпок тицьнув у мапу, і всі відреагували загальним пожвавленням.
— Так-так, — Медсен перечекав. — Були уражені ще дві цілі неподалік та успішно зруйновані повітряні, водні та електричні лінії комунікацій. Розбомблено фабрику з виробництва болтів та гумовий завод. Звичайно, деякі частини обладнання можна врятувати, але після ретельного тестування та ремонту.
Під куполом бараку від майже дев’яти сотень запалених цигарок виник інверсійний шар диму. Вітроу впізнав обличчя кількох новачків, з якими приплив кораблем із навчальної бази в Каспері, штат Вайомінг, хлопців, чиїх імен він не запам’ятав. Однак зараз його затягло до лав нового екіпажу — він став свіжим м’ясом на їхній тарілці. Він сидів поруч із сержантом Йорґенсеном, котрий гойдався у своєму розкладному кріслі.
— Усі ці англіки завжди теревенять про одне й те ж, — обурився Йорґенсен. — У них у голові самі болти та гумки.
Елвін Тьюкс, ковбой з Каліфорнії, котрий сидів із протилежного боку від Йорґенсена, нахилився ближче й тицьнув великим пальцем у бік навігатора «Шеді Леді».
— А старий лейтенант Макс одружився з англієчкою, щойно вийшовши на берег. Ба-бах!
Під пильним поглядом лейтенанта Кіта Стекпоула, бомбардира і носового стрільця, Тьюкс одразу зіщулився. Зрештою, він базікав про офіцера.
— От лайно, — пробурмотів він. — Перепрошую, сер.
Стекпоул, один із найдоросліших серед них, двадцятидворічний юнак, виставив перед собою розкриту долоню. Тримай при собі балачки. Поки вони бомбардували країни Осі[49], так само войовничий контингент британських панянок здійснював облави на янкі, що тужили за домом в атмосфері браку тілесної близькості та навислої смерті. Макс Джентрі, їхній зеленоокий навігатор, стверджував, що все було не так. Він закохався. Авжеж. Цим він заслужив подвійну дозу перемивання кісток і побрехеньок на свою адресу; Стекпоул захоплювався, з якою спокійною поважністю хлопець усе це терпів, перейнявши місцеву манеру поводитися стримано. Поки штурман «Леді» не начепив льотчицький шарф і не почав гугняво розмовляти, він абсолютно влаштовував Стекпоула.
Бомбардир передав цигарку сержантові Джонсу, радистові, котрий розламав її навпіл і поділився з сержантом Смітом, його найкращим друзякою, правим бортстрільцем. Сміт і Джонс. Іноді доводиться сміятися, щоб не плакати.
— До дідька всі ці розрахунки, — буркнув Джонс. — Скільки?
— Сорок-п’ятдесят приблизно, — відповів Сміт. Обидва чоловіки прикурили від одного сірника.
У Вітроу закам’яніло обличчя.
— Зі скількох?
— Десь близько двохсот.
Позаду них влаштувався Джиммі Бек, адже вільних місць більше не залишилося. Стрілець хвостової турелі начепив окуляри військового зразка і переклав цигарку з однієї руки в другу, щоб дозволити лейтенантові Марсу та їхньому пілотові лейтенантові Коґґінсу теж протиснутися всередину. Усі факти та статистичні дані, хоч які точні, завжди перетворювалися на «близько».
Вітроу перехопило подих.
— Із двох сотень?!
— Загалом зі ста сімдесяти семи В-24, — гримнув із жалюгідної крихітної сцени попереду Медсен, — принаймні сто двадцять сім, а можливо, навіть сто тридцять три дісталися до цілі та скинули на неї бомби. Сорок два літаки були підстрелені або зазнали катастрофи en route[50].
— Анрут? — перепитав Тьюкс, який досі ставився із захватом новачка до того, що британці мають схильність не розмовляти англійською.
— …із яких п’ятнадцять, за нашими оцінками, були втрачені над ціллю.
49
Об’єднання країн у часи Другої світової війни: гітлерівська Німеччина, фашистська Італія та імперська Японія.