Він більше не здатен бігти достатньо швидко, аби втекти від спогадів. Витяг ще одну серветку і витер нею піт на обличчі, відчуваючи, як під сорочкою схвильовано калатає серце.
— Це тікає моя кров… — пробурчав він.
— Лоїк? Я не дуже розумію, що…
Серано стояв біля входу до своєї квартири у спортивному костюмі, куртці і штанях якогось дорогого бренду. Позаду нього виднілися величезної площі кімнати, блискучий паркет, кольорові полотна. Після помешкань Софії, Лоїка, а тепер цього, в Ервана склалося враження, що він зі своїми скромними двома кімнатами у 9-му окрузі просто злиденний маргінал.
— Потрібно поговорити, я прийшов з другом.
Вже згаданий Серано уважно роздивлявся своїх гостей так, наче схожість обох облич врешті проступила на поверхню. Широкоплечий і куцоногий, він нагадував моряка Папая, але його неприємну, змащену кремом для засмаги версію.
— Це може почекати?
— Впусти нас, — різко сказав Лоїк.
Просто перед тим, як піднятися сюди, він нюхнув доріжку і дістав від цього необхідні для переконливого вигляду життєдайні соки. Ерван, сподіваючись обмежитися роллю грізного типа, який просто стоїть збоку, запитував себе, скільки ще триватиме цей цирк.
Не збираючись відмовлятися від своєї недовіри і настороженості до несподіваних гостей, Серано відступив убік і дав їм пройти досередини. Бочкуватий торс справляв враження, що у нього надто довгі руки.
Спершу ввійшов Лоїк, за ним Ерван і закрив спиною двері.
— Ти сам?
— Що це за тон такий? — обурився біржовий оператор. — За кого ти себе маєш?
Ерван став між них двох і притиснув Серано до стіни. Краще вже прискорити події. Фінансист заволав. Лоїк мав переможний вигляд.
— Я знаю, що виконання усіх замовлень щодо «Колтано» проходили через тебе, — продовжив він голосом небезпечного мафіозі.
— І?
— Мені потрібні імена покупців.
— Неможливо, я…
Ерван притягнув його до себе, а тоді різко притис до стіни з новою силою. Зрештою, роль мовчазного хлопця його влаштовувала.
— Імена! — загорлав Лоїк.
У цю мить в кімнаті зненацька з’явилася розкішна молода жінка — українська моделька — теж у спортивній куртці, яка ледь прикривала їй трусики. Ерван посміхнувся дівчині, не випускаючи з рук Серано. Найприємнішим з корпораціями було те, що їхні стереотипні кліше завжди спрацьовують. Обов’язковий джентльменський набір модного фінансиста не може бути без манекенниці.
— What’s going on here?[43]
Здається, це ранкове насильство не дуже її шокувало. Мабуть, у рідних краях вона і не таке бачила. Серано промовчав: він силувався відновити дихання. Лоїк повів плечима і нервово загиготів.
— Don’t worry, — врешті сказав Ерван. — If this guy is behaving well, we will be gone in ten minutes.[44]
Вона знизала плечима і забралася геть, мабуть, аби прийняти ванну і в той чи інший спосіб подбати про ніжність своєї шкіри та свіжість рис обличчя.
Ерван ще кілька секунд милувався силуетом її фігури. Як і батько, він любив спіймати людську посередність на гарячому: чому найвродливіші жінки завжди сходяться з найзаможнішими чоловіками? Чому те, що він дуже високо цінував — краса природи, — поєднувалася з тим, що найбільше зневажав — банальною гонитвою за грошвою?
Він подумав про Софію: у нього немає жодних шансів.
— То як, Серано, ти не хочеш повернутися до своєї кралі? — продовжив Лоїк.
— Я не можу нічого сказати…
Ерван заніс над ним кулак. Трейдер скрикнув і схрестив перед лицем руки.
У нормальному житті люди ніколи або майже ніколи не вдаються до насилля. Ерван був прибічником запровадження у школах курсу підготовки до фізичних страждань і, зрештою, уникнення подібних жалюгідних сцен.
— Першим був Рішар Масон, — пропищав фінансист, — керівник іспанського банку «Діаз». Він доручив мені…
— Для свого банку?
— Ні. Для себе.
— Я знаю, хто це. Він ні чорта не тямить у гірничодобувній галузі. Що він тебе попросив?
— «Колтано». Його цікавило тільки «Колтано». Усе, що вдасться загребти.
— Він пояснив, чому?
— Ні. Але було очевидно, що він мав якусь інфу… серйозну інфу.
44
Не хвилюйтеся. Якщо цей хлопець буде поводитись добре, ми підемо за десять хвилин