— Зважаючи на… певні особливості затриманого, я терміново викликав цього фахівця з боді-арту.
Ерван і Кріпо перезирнулися: ніч підготувала їм ще кілька приємних несподіванок.
— Я вже працював з паном доктором над однією справою і мав змогу оцінити його знання у цій галузі, — продовжив офіцер судової поліції. — Він зустрівся з підозрюваним і…
— Перед нами?
— Він з ним не розмовляв. Це був просто… медичний огляд, — обернувся до панка. — Вам слово, докторе.
Балаґа тримав у руці списаний аркуш. Він поправив окуляри і почав неквапливим тоном підстаркуватого рок-критика:
— Чоловік має зріст один метр вісімдесят сім сантиметрів. Вага майже сто кілограмів. Як на мене, класичний приклад.
— Приклад чого?
Балаґа зупинився і обурено подивився на Ервана: не перебивати.
— Боді-арт. Боді-хакінг. Трансгуманізм. Фетиш-садо-мазо-арт. Тут є бажання декорувати і водночас видозмінити своє тіло. Я налічив тридцять сім пірсингів різних розмірів і форми, зокрема ряд цвяхів у вигляді вертикальної лінії посередині чола і залізний гребінь на спині.
— Почекайте, — знову перебив Ерван. — Ви бачили його без одягу?
— Його затримано, — відповів Амарсон. — Ці спостереження було зроблено під час особистого огляду.
Це було геть незаконно. Флік чекає на свого «фахівця», аби провести особистий огляд? Навіщо?
— Чоловік має також підшкірні імпланти, які формують незвичний рельєф на скронях, — продовжив Балаґа. — Я також виявив близько сорока шрамувань і малюнків, нанесених розпеченим залізом за методикою «таврування». Він має біло-червоні контактні лінзи, а його зуби зі спеціального сплаву загострено, як вістря. Мочки вух деформовано з допомогою титанових циліндрів: «плагів». Найдивніше виглядає його роздвоєний язик. Це називають «tongue splitting». Таке високо цінується серед шанувальників модифікації тіла. Не здивуюся, якщо у нього є розріз вздовж члена, але підозрюваний відмовився роздягнутися повністю.
Затриманий, здається, вийшов просто з вечірки Лартіґе. Нападник зі Сент-Анн, справді? Ґаель бачила лише атлетичного парубка у комбінезоні «зентай».
— Татуювання?
— Немає. Але через очевидну причину.
— Яку?
— Він чорний. Дуже чорний.
Ерван з докором витріщився на Амарсона — ніхто не уточнив йому такий важливий факт.
— Громадянство? — спитав він капітана.
— Нігерієць.
— Алкотест зробили? Кров взяли?
— Тільки алкотест. Чистий, як скло. Більше нічого не робили: він послався на габеас корпус.[49]
— То він затриманий чи ні?
— Усе трохи складніше.
Флік виклав на стіл паспорт з червоною обкладинкою, де золотими літерами викарбовано: «Diplomatie passport».
— Це культурний аташе посольства Нігерії у Парижі. Жозеф Ірісуанґа, сорок вісім років, мешкає на авеню Раймон-Пуанкаре, у 16-му окрузі. Неодружений, принаймні у Франції. Все перевірили. Ми нічого не можемо йому висунути. Фактично, це ми порушили закон. Його адвокат з’явиться тут з хвилини на хвилину і зараз же його звільнить.
— А зняти імунітет?
— На якій підставі?
— Ми маємо цілу низку доказів, які вказують на…
— У нас немає нічого, і ви про це чудово знаєте. Усе, що ми можемо зробити, це ще раз допитати його, поки не прискакав адвокат. Тож беріться до справи: зрештою, йдеться про вашу сестру. Бажаю успіху: він ні слова не вимовив, поки був тут.
Ерван підвівся:
— У мене недостатньо інформації: чому ви його затримали?
— Він виглядав наглухо обдовбаним. Плівся нетвердою ходою по бульвару у своєму комбінезоні з блискучого шкірозамінника.
— Я чув про латекс.
— Я його і маю на увазі.
— Ви спробували дізнатися про нього ще щось?
— О цій порі не просто щось дізнатися, але ми розбудили нашого зв’язківця з Нігерії у Парижі. Той аж злякався: Ірісуанґа у них на батьківщині якесь дуже велике цабе.
— Він справді працює в посольстві?
— Насамперед, він є власником мистецької галереї на вулиці Сени.
Ще один збіг. Імовірно, саме він продавав мінконді з Нижнього Конго Лартіґе і Редліху.
— Ще один факт, вартий уваги, — продовжив Амарсон, який насправді був набагато поінформованішим, ніж виглядав на перший погляд, — те, що він знаменитість у своїй країні. Колишній олімпійський спортсмен.
— У якому виді спорту?
— Біг. Я так і не зрозумів, на яку дистанцію. Він виборов золоту чи срібну медаль на олімпійських іграх у Лос-Анджелесі 1984 року. Тоді йому було двадцять.
49
Габеас корпус — визначення процедури і строків перевірки судом законності та обґрунтованості арешту (затримання) і дальшого перебування особи під вартою. Від Habeas Corpus Act, ухваленого парламентом Великобританії у 1679 р.