Гедвіг. Атож, коли пощастить.
Грегерс. Але у вас, мабуть, мало вільного часу. Ви, звичайно, ходите до школи?
Гедвіг. Ні, тепер уже не ходжу. Тато боїться, що я очі зіпсую.
Грегерс. То він сам вас вчить?
Гедвіг. Тато обіцяв, та все ніколи йому.
Грегерс. А крім нього, хтось вам допомагає?
Гедвіг. Допомагає. Кандидат Мольвік. Але він не завжди… у пристойному вигляді… отже…
Грегерс. П'є?
Гедвіг. Мабуть.
Грегерс. Ну, значить, вільний час маєте. А там, очевидно, зовсім інший світ, чи не так?
Гедвіг. Зовсім інший. Там стільки дивовижного.
Грегерс. Дивовижного?
Гедвіг. Так. Великі шафи з книгами; більшість книг з малюнками.
Грегерс. Он як!
Гедвіг. І ще там є старовинна шифоньєрка з шухлядами та кришечками і великий годинник з фігурками, що вистрибують. Тільки годинник більше не ходить.
Грегерс. Отже, час зупинився там — у дикої качки.
Гедвіг. Атож. А ще там є старий ящик з фарбами і багато іншого… І книги, книги!..
Грегерс. І ви їх читаєте?
Гедвіг. Так, коли щастить. Тільки там переважно англійські, а я не розумію по-англійськи. Але тоді я розглядаю малюнки. Там є одна велика книга під назвою: «Harryson's History of London».[11] Їй, мабуть, років із сто. І в ній стільки малюнків. На першій — смерть з пісковим годинником у руках і дівчина. Брр! Мені це не подобається. Зате на інших картинах усе церкви, замки, вулиці чи великі кораблі пливуть морем під вітрилами.
Грегерс. Звідки ж у вас усі ці дива?
Гедвіг. А, знаєте, тут жив колись старий моряк, капітан; він і понавозив усього цього зі своїх плавань, його звали «летючим голландцем»… Так дивно! Він зовсім не був голландцем.
Грегерс. Не був?
Гедвіг. Ні. Але, нарешті, він зник зовсім. А все це так і залишилось.
Грегерс. Скажіть мені, коли ви сидите там і розглядаєте малюнки, вам самій не хочеться подивитися на білий світ?
Гедвіг. Ні-і! Я хочу завжди бути вдома і допомагати татові й мамі.
Грегерс. Ретушувати карточки?
Гедвіг. Ні, не тільки. Мені найбільше б хотілося навчитися гравірувати такі малюнки, як в англійських книгах.
Грегерс. Гм… А що каже на це ваш батько?
Гедвіг. Йому це, мабуть, не подобається. Тато щодо цього такий дивний. Уявіть, він каже, що найкраще вчитися плести кошики і різні речі з соломи! Ну що в тім хорошого?
Грегерс. І по-моєму нічого особливого.
Гедвіг. Але тато має рацію, якби я вивчилася плести, я б могла сплести нового кошика для дикої качки.
Грегерс. Могли б, звичайно. І кому ж найближче подбати про це, як не вам.
Гедвіг. Звичайно. Адже качка моя.
Грегерс. Отож-то.
Гедвіг. Аякже, моя власна. Але я позичаю її татові і дідусеві, коли вони тільки хочуть.
Грегерс. Он як? А навіщо ж вона їм?
Гедвіг. Вони з нею панькаються, щось обладнують для неї і взагалі…
Грегерс. Можу собі уявити. Дика качка, звичайно, найважливіша персона там на горищі.
Гедвіг. Аякже. Це ж бо справжній дикий птах… І її так шкода. їй нема з ким дружити, бідолашній.
Грегерс. Вона не має сім'ї, як кролики…
Гедвіг. Так. Курей теж багато, і всі вони виросли вкупі. А вона зовсім самотня; розлучена з усіма своїми.
І взагалі над нею наче таємниця якась: ніхто її не знає, ніхто не відає, звідки вона.
Грегерс. І крім того, вона побувала в безодні морській.
Гедвіг (кидає оком на нього, стримує посмішку і камеє). Чому це ви кажете: у безодні морській?
Грегерс. А як же інакше сказати?
Гедвіг. Та просто: на дні моря, чи на дні морському.
Грегерс. Ну, хіба не все одно сказати: у безодні морській?
Гедвіг. Мені завжди так дивно, коли інші кажуть: «У безодні морській».
Грегерс. Чому саме? Скажіть.
Гедвіг. Ні, не скажу. Це так безглуздо.
Грегерс. Не думаю; скажіть же мені, чого ви посміхнулись?
Гедвіг. Бо щоразу, як я несподівано пригадую про все там — увесь цей простір з усім, що там є, уявляється мені «безодня морська». Звичайно, це безглуздо.
Грегерс. Ні, не кажіть.
Гедвіг. Таж це просто горище.
Грегерс (пильно дивиться на неї). А ви певні, що це так?
Гедвіг (здивовано). Що це горище?
Грегерс. Еге, ви в цьому переконані?
Гедвіг мовчки дивиться на нього, нічого не розуміючи.
Гіна входить з кухні зі скатеркою. Грегерс підводиться.
Я, здається, прийшов до вас занадто рано?
Гіна. Треба ж вам кудись піти. А вже скоро й готово. Прибери зі столу, Гедвіг.
Гедвіг прибирає зі столу і потім допомагає матері накривати стола. Грегерс сідає в крісло і гортає альбом.