Аж закректавши від задоволення, він, уставши, вигукнув:
— Я добряче попрацював цього вечора й тепер хочу пити. Принеси мені шербету, моя голубко!
Вона якусь мить постояла на тремтячих ногах, потім вийшла з ванної й кімнатою підійшла до столу, на якому стояли карафки з шербетом. Змішавши його улюблені напої, вона обережно поглянула, де він є, і побачила, що він, розтягнувшись на ліжку, вдивляється крізь скляний куполу нічне небо. Нігтем вона обережно відкрила кришечку оздобленого бірюзою персня й сипнула в його келих дрібку білого порошку. Естер Кіра дала їй це снодійне, але вона досі ще не наважувалася користуватися ним. Але цієї ночі вона більше не могла б цього витримати, і вона була впевнена, що афродизіаки, яких він наковтався, усе одно не дадуть йому спокою.
Усміхаючись, вона пройшла кімнатою й простягнула йому келих. Він жадібно випив напій і, недбало кинувши посудину на підлогу, затягнув Кат на ліжко.
— Ти така красива, — мовив він. — Яку ж насолоду ти мені даруєш, Інчилі! Просто безмежну насолоду. Ти про це знала, моя коштовносте? Ти мені дорожча за всіх моїх жінок. Ніколи я ще так не захоплювався звичайнісінькою жінкою.
Вона притислася обличчям до його плеча, щоб він не зміг побачити виразу її обличчя.
— Для мене щастя дарувати вам насолоду, мій господарю, мій муже, — переконливо збрехала вона.
Він намагався схопити її за груди, бурмочучи щось до неї, його рухи ставали незграбними. Потім раптом вона почула, що він стиха хропе. Вона звільнилася з його обіймів і лягла поряд із ним, спостерігаючи, чи помітить він, що її немає. Він міцно спав завдяки тому білому порошку, якого вона підсипала до його шербету. Уранці вона збиралася додати до його кави інший порошок, що усуне дію афродизіаків і майже позбавить його бажання. Це мало вбезпечити її принаймні на кілька годин.
Уставши зі сколошканого ліжка, вона повернулася до ванної. Вона все набирала води у срібний глечик, усе лила й лила її на себе, змиваючи зі шкіри залишки минулої години. Ванна була тією частиною життя в Туреччині, якою вона щиро насолоджувалася. Витершись насухо, вона через голову натягла прозору нічну сорочку. Прокинувшись, він буде проти цього й змусить її роздягнутися. Проте поки що ця одежина хоч трохи захистить її від прохолодного нічного повітря.
Вона вмостилася в найдальшому куточку ліжка, загорнулася в легку вовняну ковдру й одразу ж заснула.
Вона прокинулася з першими променями світанкового сонця. Цикалазаде-паша лежав, розтягнувшись на спині, майже так само, як вона його кинула ввечері. Вона потяглася і, виборсавшись із ковдри, встала. Повітря було прохолодне, тож вона дістала зі своєї скрині м’який білий вовняний халат і накинула його на нічну сорочку. Ногами вона вскочила в капці з випряденими вовняними смугами і, переконавшись, що візир спить, вибігла в сад.
Мокра трава діамантами сяяла в променях вранішнього сонця, а голівки тюльпанів і нарцисів лише починали відкриватися, сповнюючи повітря тонкими ароматами. Над темним морем висів м’який сріблястий серпанок, а на навколишніх схилах ясно зеленіли весняні рослини. На кілька хвилин вона знову стала вільною, і вона впивалася цією свободою. Якщо лише вона переживе ще два дні й зможе переконати Цику залишити її на острові, Кіра звільнить її. Звичайно, викрасти її з острова простіше, ніж із палацу Цикалазаде. Вона шкодувала, що не встигла попрощатися з Латіфою. Опинившись у безпеці, вона передасть своїй добросердній кузині звістку з допомогою родини Кіра…
Раптом обличчя Кат освітила усмішка. Вона щойно вигадала, як зможе переконати візира на кілька днів залишити її на острові. Вона збудить його чоловічу гордість, щоб домогтися свого. І так йому, покидькові, і треба!
Цикалазаде переймався тим, що вона не вагітніла. Він знав, що вона народила дев’ятьох дітей, і всі вони вижили, а йому вже вдалося запліднити Латіфу, і, крім неї, ще сорок жінок із гарему. Він жадав, щоб його дитина зародилася в її тілі, і, не знаючи про засіб, який вона приймала, щоб запобігти зачаттю, усе не міг уторопати, чому в ній не проростає його сім’я.
Вона скаже йому, що, здається, вагітна. Нагадавши йому про дивацтва жінок у такому стані, вона благатиме залишити її на острові ще на кілька днів. Якщо він відмовлятиме, вона плакатиме й ображатиметься, домагаючись свого. Він очікуватиме саме такого, адже жінок вважає якимись нижчими істотами без хребта й без мозку.