— Ну, дядьку Чарльзе, готуйте все, що вам потрібно, щоб одружити нас. Я зробив те, що прохала Кат, і зараз іду до неї. — Патрик вийшов за двері, перш ніж абат устиг щось сказати. Він побіг нагору, переступаючи через дві сходинки, і увірвався до спальні Кат.
Перед каміном стояв нахилений на один бік довгий стіл, устелений мушлиновими простирадлами. Кат сиділа на ньому, обкладена подушками. Ошелешений граф озирався.
— Народження — кривава річ, мілорде. Не варто псувати гарні матраци й перини, — пояснила місіс Керр.
Патрик підійшов до Кат і став перед нею. Не кажучи ані слова, він простягнув їй згорнутий рукопис. Вона зламала печатку, розгорнула й уважно прочитала його. Раптом на мить опустила повіки, коли її накрила хвиля болю. Потім, піднявши на графа повні сліз очі, вона сказала ніжно:
— Дякую тобі, Патрику.
— Катріоно Хей, ми заручені вже більш ніж дванадцять років. Наша дитина народжується просто зараз. Скажи хоч тепер, що вийдеш за мене заміж. — Він зупинився й усміхнувся. — До того ж цей документ складено на ім'я Катріони Майрі Хей Леслі, графині Ґленкірка. Ти повинна вийти за мене заміж, щоб одержати назад свою власність!
— Патрику, — питально мовила вона. — Ти повернув мою власність, це правда. Але чи змінилося твоє ставлення? Ким ти вважаєш мене?
Це було складне запитання, і він розумів, що їхні долі й доля їхньої дитини залежать від його зваженої відповіді.
— Я тебе вважаю, — мовив він повільно, — найперше Кат Хей — розумною та прекрасною жінкою. Я сподіваюся також бачити тебе моєю дружиною, моєю коханкою, другом і матір’ю наших дітей. Ти не одна жінка, люба, тебе так багато! І де з ким із тебе я ще не зустрічався.
— Патрику. — Вона усміхнулася до нього крізь біль. — Я таки вірю, що ти починаєш розуміти мене. І це, либонь, дається тобі нелегко. Дякую тобі.
Вона от-от погодиться. Він був упевнений у цьому й відчув, як по тілу розтікається полегшення.
— Так, мілорде… моє кохання… мій любий друг і ще любіший ворог! — Вона стиснула його руку. — Я виконаю угоду між нами та вийду за тебе заміж.
На цих словах увірвався абат зі своїм переносним вівтарем.
— Ну, небого! Досить дурниць! Якщо ти сама не даси весільних обіцянок, я прокажу їх замість тебе. Я мав це зробити ще кілька місяців тому. Навряд чи зараз ти зможеш стояти?
— Не треба мені погрожувати, дядьку. Я вийду заміж за Патрика, але десь за п’ять хвилин. Якби ви вдвох вийшли. Я хотіла б перевдягнутися до свого весілля.
Вона сіпнулася й сказала Саллі:
— Рубіново-червоний оксамитовий пеньюар. Оооо, Боже милостивий! — Чоловіки швидко вийшли.
Саллі стурбувалася.
— Народжувати вже зовсім скоро, міледі. Я не впевнена, що ви зможете стояти.
— Усього кілька хвилин. Я не виходитиму заміж, лежачи на родильному столі! — Її знову пронизала судома.
Саллі допомогла Кат скинути домашній халат і вбратися у важкий оксамитовий пеньюар, а місіс Керр тим часом вислизнула в коридор.
— Швидко промовляйте слова, мілорде абат. Пологи несподівано пришвидшилися. Наступник Ґленкірків от-от народиться.
Чарльз кивнув. Саллі висунула голову з дверей і гукнула:
— Господиня хоче церемонію в залі біля каміна.
Доки місіс Керр і абат бурхливо намагалися заперечити, Патрик пройшов назад до спальні. Кат нетвердо стояла в рубіново-червоному оксамитовому пеньюарі. Її довге важке волосся було заплетене її підколоте, міцно закріплене золотими шпильками з перлинами. Він не міг не помітити болю в її очах. Наречений обійняв її. Ніхто з них не промовив ані слова. Узявши Кат на руки, він вийшов у коридор і обережно спустився сходами до головної зали. Абат, місіс Керр і Саллі йшли за ним.
Чарльз Леслі відкрив молитовник і розпочав. Патрик і Кат стояли перед ним, Кат дуже міцно тримала Ґленкірка за руку. Він щоразу відчував, коли в неї були перейми: пальці коханої стискалися тоді ще міцніше. Її сила вражала його.
Абат, завваживши, яка бліда його небога, швидко проводив церемонію.
— Обручку, — прошипів він до Патрика. Граф простягнув рубіновий перстень. Чарльз Леслі освятив його, повернув графові й дивився, як той надіває його на палець Кат. Очі молодої захоплено розширилися, коли вона побачила камінь у формі серця, і Кат усміхнулася до нього. Він підбадьорливо відповів їй усміхом. Сказавши ще кілька слів, Чарльз Леслі проголосив своїх небожат чоловіком і дружиною.
Патрик не став чекати поздоровлень. Він підняв Кат і швидко відніс її нагору, у спальню. Саллі побігла вперед, щоб відчинити двері, місіс Керр ішла одразу за молодим. Двоє жінок допомогли Кат скинути важкий пеньюар і залізти на родильний стіл. Переконавшись, що молода влаштувалася так зручно, як тільки могла, Патрик підтягнув стільця й сів поруч із нею.