— Добре; — сказав король. — Не дозволяй нікому турбувати мене. Якщо станеться щось нагальне, прийдеш до мене сам.
Хлопець мудро кивнув і вийшов із кімнати, щоб нести варту перед Джеймсовими дверима.
Замкнувши двері зсередини, король підійшов до каміна й торкнув невеличке різьблення на його боці. Потому взяв із канделябра запалену свічку, відрахував шість кроків, штовхнув стіну й крізь пройму зайшов у прохід. Він почекав, доки двері зачиняться за ним, і швидко пішов таємним проходом туди, куди хотів. Діставшись до місця, установив свічку в підсвічник угорі на стіні й, підійнявши відкидну дощечку, зазирнув у кімнату за нею.
Патрик Леслі стояв роздягнений біля столу, наливаючи вино у два келихи. «Боже, — подумав Джеймс, — а він гарний, і розмір у нього величенький, хоча й не такий, як у мене».
Король спостерігав, як граф повернувся до зім’ятого ліжка. Кат лежала роздягнена. Вона ліниво потягнулася до келиха. Патрик розвалився поруч.
— Боже, люба, я ненавиджу залишатися без тебе, — сказав граф.
— То їдьмо додому, Патрику! Ти мав рацію, коли казав, що нам не слід зв’язуватися зі Стюартом.
— Як це так, голубко? Я гадав, тобі тут подобається.
— Подобалося, але ці люди, що живуть при дворі й годуються від нього, лякають мене. Тепер я хочу повернутися додому з тобою!
— Ми не можемо, кохана. Я не казав тобі нічого, щоб не псувати нашу зустріч, але Джеймі доручив мені поїхати в Данію з гуртом придворних, щоб супроводити додому юну королеву. Я не міг відмовитись, і ми виїжджаємо через тиждень.
Кат лайнулася. Вона знала, що король планує відправити її чоловіка подалі, але не сподівалася, що він діятиме так швидко, і мала намір зірвати королівські плани.
— Ти відішлеш мене додому, еге ж, Патрику?
— Я хотів би, голубонько, але король попрохав, щоб ти залишилася при дворі. Він хоче, щоб ти стала фрейліною його дружини. Люба моя, він тебе справді цінує.
У пастці! Вона знову попалася в пастку Джеймса Стюарта! Граф опустив келих і, підтягнувши Кат під себе, жадібно поцілував її.
— У мене є лише кілька днів, мадам, — мовив він, — а потім доведеться покинути тебе. Мине два місяці, а мо’, і більше, перш ніж ми побачимося знову. — Його великі руки пестили її груди, стегна, сідниці.
Кат не чекала заохочення. Вона з радістю віддалася своєму чоловікові, не підозрюючи, що за ними спостерігає сам король.
Джеймс не міг відірвати очей від видовища внизу. Коли два тіла досягли одночасної кульмінації, він відчув, як липка рідина потекла по його нозі.
«Я не миритимусь із цим цілий тиждень, — подумав він. — Делегація до Данії вирушить, щойно я зможу все підготувати».
Прикриваючись образом нетерплячого нареченого, Джеймс відрядив придворних через три дні. Кат розуміла, чому її чоловіка так швидко розлучили з нею, і лютувала. Граф Босвелл підозрював, що відбувається, і сміявся із завзяття короля.
Очікуючи, що вона розсердиться на нього, Джеймс два дні не наближався до своєї норовливої коханки. Однак на третій день Барра сором’язливо простягнув графининій служниці троянду. Це був знак, що Джеймс прийде цієї ночі. Еллен розповіла про це своїй господині.
— Я не прийму його! — люто заволала Кат.
— Замовкніть! — відрізала Еллен. — Хочете, щоб про це почув увесь світ?
Кат зайшлася плачем, і Еллен, передчуваючи біду, послала слугу Леслі знайти Адама. Поки той прийшов, Еллен уже залила кілька ковтків віскі в рот своїй господині, щоб заспокоїти її.
— Я накладу на себе руки, — твердо проголосила графиня.
— Добре, — сказав Адам Леслі. — Скандал від цього буде значно менший, ніж коли ти відкрито відмовишся від залицянь короля.
— Ти дозволив би мені зробити це, еге ж, Адаме? Невже ти нічого не відчуваєш до Патрика, який тебе любить?
— Саме тому, що я люблю свого брата, я й прийшов сюди. Як ти гадаєш, що він відчує, коли, повернувшись із Данії, дізнається, що все, що йому належало, забрав собі король, серед іншого й дружину, яку він обожнює? Боже мій, Кат! Король уже мав тебе! До чого ці несподівані нервові зриви?
— Я не хочу бути повією для жодного чоловіка, — сказала вона. — Це моє тіло, і я хочу мати на нього хоч якісь права!
— Не маєш ти жодних прав, — відрізав Адам, сердито ляснувши долонею ручку крісла. — Ти належиш до Леслі й маєш робити те, що буде краще для сім’ї! Прокляття, Кат! У мене теж є почуття! Мене розлючує думка про те, що Джеймі Стюарт злягатиметься з дружиною мого брата, але ти знаєш, що, якби король пішов просто до Патрика й попросив покористуватися тобою, Патрик сказав би «так». Нині принаймні йому не доводиться про це знати. Виконуй свій обов’язок Леслі, Кат.