Потім він тихо мовив до неї:
— Катріоно Леслі, ти найзбудливіша жінка з тих, з якими я будь-коли опинявся в ліжку, але якщо ти ще колись зробиш зі мною те, що зробила цієї ночі, я наб’ю тебе так, що на тобі живого місця не лишиться. Я не якась дівка, щоб так зі мною поводитися!
— Прошу вибачення вашої величності, — тихо промовила графиня, але він не відчув особливої провини в її голосі. — Іноді, — провадила вона, — Патрикові подобається, щоб я його кохала саме так. Він каже, що збуджується, граючись із моїми персами, коли ми…
— Якщо, маючи тебе, я захочу погратися з твоїми цицьками, я можу взяти тебе по-грецькому, — перервав він її. — І саме це я зараз і збираюся зробити!
— Ні, Джеймі! Чорт його бери! Не треба, будь ласка! Я ненавиджу це! Ніііііі!
Тепер настала черга короля сміятися. Він хотів покарати її ще сильніше, і це був просто чудовий спосіб. їй буде так само соромно, як і йому. Силоміць перевернувши її на живіт, він швидко взяв її, жорстко, до синців мнучи її пречудові груди. Він радів, коли вона плакала й намагалася випручатися від нього. Катріона була дуже пригнічена, коли він закінчив, і Джеймс відчув, що знову мав необмежену владу над нею.
Вони поспали кілька годин. Потім, збуджений виглядом своєї роздягненої, розпатланої й сонної коханки, король знов узяв її. Цього разу він поводився ніжно. Закінчивши, він усміхнувся до неї й сказав:
— Сьогодні я прийду пізно, моя мишко. Може, десь опівночі.
Узявши шматок марципана з тарілки на тумбочці, він натягнув халат і зник за дверима проходу.
Виснажена, Кат упала спиною на подушки. Її тіло здавалося побитим, припухлим, і вона не була впевнена, що зможе ходити. Але — графиня, засинаючи, усміхнулася — якщо вона зможе й далі тримати такий темп, скоро в Джеймса з’являться спогади, що довіку переслідуватимуть його. Жодна інша жінка вже не задовольнятиме його. Оце й буде її помста. їй не спадало на думку, що Джеймс може просто не відпустити її.
Через кілька годин Еллен зазирнула до своєї господині. Побачивши її, вона збагнула, як їй діяти далі.
— Графиня сьогодні нездужає, — сказала вона двом покоївкам. — Ось вам срібна монета на двох. За містом сьогодні ярмарок. Можете йти, але повернутися маєте до обіду.
Еллен замкнула двері апартаментів і, повернувшись до спальні Кат, сіла поруч із нею з в’язанням.
Кат прокинулася через кілька годин по полудні.
— Котра година? — запитала.
— За другу. Боже мій, міледі! Що він із вами зробив?
— Усе, — стомлено відповіла Кат. — Де Сіліс і Юна?
— Я відіслала їх, коли побачила, у якому ви стані. Вони незабаром повернуться.
— Я хочу до ванни. Гарячої, гарячої ванни!
— Ви не зможете виробляти таке щоночі, — докірливо мовила Еллен.
Кат сумно засміялася.
— Так, не можу. Не лякайся, Еллі. Минулої ночі ми з королем примірялись одне до одного. Тепер він знає мої межі, а я — його!
За півтори години можна було побачити, як графиня Ґленкірка верхи виїхала за місто в супроводі шести озброєних чоловіків. На неї захоплено поглядали прості люди, які, знаючи її доброчесну репутацію, ставили графиню за взірець своїм дочкам.
Останніми тижнями літа й на початку осені Катріона була окрасою Джеймсового двору. Не було при дворі жодного чоловіка, молодого чи старого, що не жадав би її. Леді Леслі не велася. Вона залишалася ласкава, чарівна, добра, дотепна й недосяжна.
Адам Леслі щиро нею захоплювався.
— Ніхто ніяк не здогадався б, що ти спиш із королем, — казав він їй. — Патрик пишався б тобою.
— Навряд чи, — сухо відповіла вона йому. — До речі, слідкуй краще за Фіоною. Джеймі назвав її спокусливою дівкою. Схоже, він був би не проти з нею. — Кат насолоджувалася розгубленістю Адама.
— Скільки там лишилося чекати на приїзд юної королеви? — запитав він.
Кат посерйознішала.
— Вона вже виїхала, але почалися сильні шторми. Наскільки мені відомо, її корабель вимушено зупинився в Осло, і там вона чекає, доки море не заспокоїться. — Кат знизила голос. — Говорять навіть про чаклунство. Уже кількох жінок допитано. Джеймі все дужче непокоїться. Я не здивуюся, якщо він поїде по неї сам.
— Поїде з Шотландії? — недовірливо перепитав Адам. — Чому? Він же може послати по неї лорд-адмірала.
— Босвелл не поїде. Він каже, що через усі штрафи, які Джеймі наклав на нього після їхньої останньої сварки, він геть збіднів і не має грошей для такої подорожі.
Адам розсміявся.