— І вистачає ж у нього мужності, у того прикордонного лорда, знову викликати гнів свого кузена-короля. Ти справді думаєш, що Джеймс поїде?
— Так. Зрештою він таки хоче свою власну дружину, а не чужу.
Кат усміхнулася. Вона відповідала за такий настрій короля. Уже десять тижнів вони спали в одному ліжку. Уперше за все його сумне життя його ночі були сповнені тепла й навіть деякої надійності. Жінка, яка спала з ним, мала добру, ніжну та щедру вдачу. І вона запевняла його, що в родинному ложі йому буде так само добре. Ще й додасться один приємний обов’язок — стати батьком. Данська королівська родина досить велика, і, звичайно, королева Анна теж буде плідна. Отож через рік Джеймс може вже бути батьком!
Що більше Кат говорила, то дужче Джеймс Стюарт прагнув возз’єднатися зі своєю нареченою. І коли він не здужав більше чекати, віддав уряду всі накази працювати злагоджено за його відсутності й, залишивши за регента свого двоюрідного брата Френсіса Стюарта-Гепберна, графа Босвелла, 22 жовтня 1589 року виїхав з Літа в Осло. Йому щастило. Вітри були легкі, небо — ясно-блакитне, а море — спокійне. Король швидко дістався до Норвегії.
За відсутності короля графині Ґленкірка не було жодного сенсу залишатися при дворі, тож вона вирішила поїхати додому. Джеймс, одначе, змусив її пообіцяти повернутися, коли він привезе додому свою королеву. Вона погодилася, упевнена, що не матиме теперішньої уваги короля, коли королева буде в замку. Вона тужила за Патриком і замислювалася, чи йому так само самотньо, як їй.
Розділ 17
Коли король Джеймс дістався до Осло на початку листопада, його зустріли вельможі, яких він спорядив супроводжувати королеву додому. Вони провели свого нетерплячого короля до будинку, де зупинилася данська принцеса. Слуга відчинив двері, переляканий шаленим стукотом, і Джеймс Стюарт увірвався, вимагаючи зустрічі з нареченою.
Почувши, що королева в залі на другому поверсі, король Шотландії легко злетів угору сходами. Влетівши до неї, він закричав:
— Анно, любове моя! Це твій Джеймі! Поцілуй же мене, дівчинко! Я приїхав, щоб відвезти тебе додому, у Шотландію!
Вражена принцеса, яка старанно намагалася вивчити англійську, ледве розуміла цього дикуна, який з’явився перед нею. Вона позадкувала з добре помітною відразою на обличчі. Тоді граф Ґленкірка ступив уперед і повільно сказав їй англійською мовою без жодних акцентів:
— Ваша королівська високосте, дозвольте мені представити його милостиву величність короля Шотландії Джеймса.
Принцеса чарівливо присіла в реверансі. Джеймс Стюарт був зачарований. Вона виявилася ще гарніша, ніж на портреті. Анна Данська була трохи нижча за короля, мала шовковисте жовтаве волосся, блакитні очі та світло-рожеву шкіру обличчя. У неї була ямка на підборідді, а коли вона всміхалася, ямочки з’являлися з обох боків її рота, схожого на бутон троянди. Вона була сама юність і невинність, і Джеймс миттю згадав усе, що, як обіцяла Кат, мало дати йому подружнє життя.
— Ваша високосте, його величність хотів би привітати вас поцілунком, — провадив граф.
Анна Данська навіть не поглянула на короля, натомість говорила просто до Ґленкірка:
— Будь ласка, перекажіть його величності, що виховані данські дами не цілуються з джентльменом, доки не опиняться з ним у шлюбі, — знову присівши в реверансі перед гуртом, принцеса, махнувши своїм леді, пішла із зали.
Король, роззявивши рота, дивився, як вона йде. Він вилаявся:
— Господи, що це за крижана дівчина, з якою мені влаштували шлюб?
Ніхто з його придворних, багатьом із яких була вже відома нерозбірливість данських жінок, не наважувався мовити ані слова. Нарешті заговорив Патрик Леслі:
— Вона дуже мила дівчинка, кузене, але ти захопив її розполохом. Либонь, вона збентежилася й по-дівочому засоромилася. Ясна річ, юна королева хотіла б зустрітися з тобою, причепурившись, а не в такій простій сукні, яка була на ній. Як одружений уже багато років чоловік, я можу сказати, що жінки надають неабиякої ваги тому, який мають вигляд, особливо під час першої зустрічі.
Решта придворних щось пробурмотіла на знак згоди. Дещо заспокоївшись, Джеймс сказав:
— Кат прохала переказати, Патрику, що кохає тебе. Я дозволив їй поїхати додому, до Ґленкірка, поки ми не повернемося до Шотландії.
Данські придворні провели Джеймса до іншої будівлі, де він мав оселитися до весілля. Граф Ґленкірк тим часом відшукав одну з принцесиних фрейлін і доручив їй ошатно вбрати свою господиню до її наступної зустрічі з королем.