— Ти жартуєш, Йоган! Ха-ха-ха!.. Му, звичайно, ти фантазуєш!.. Я відвідав потойбічний світ і знову повернувся до пас! Ха-ха-ха!..
Евеліна обняла Петера за плечі.
— Заспокойся, любий. Адже Йоган хоче тобі тільки добра.
— Ні! Ти послухай. Еве! Я був мертвий!.. Ха-ха-ха! Значить, Йоган воскресив мене?..
Бери суворо подивився на Стара Потім зняв окуляри і, протираючи скельця, скромно сказав:
— Так, Петер, я воскресив тебе…
В голосі Йогана було стільки серйозності, що Стар за хвилину замовк.
— Що ж ти зробив зі мною? — спитав він насторожено.
Берн одягнув окуляри, встав з крісла, підійшов до вікна. Евеліна і Петер, тамуючи подих, стежили за ним.
— Петер! Ти пам’ятаєш наші суперечки в університеті? — озвався Йоган.
— Про механічне серце і продовження життя?
— Так! Недавно мій експеримент увінчався успіхом! Це було рівно тридцять чотири дні тому.
— В той день, коли ми…
— Так! Саме в той день. Ти помер і я… подумав про механічне серце. Я зрозумів, ідо для твого порятунку мушу йти на ризикований крок…
— І ти… — Стар судорожно схопився обома руками за ліжко.
— І я вставив у твої груди механічне серпе, — твердо одказав Берн. — Ти знову повернувся до життя.
Евеліна втягнула голову в плечі, зіщулилася, немов бід холоду. Вона боялася глянути на Петера.
Але Стар був на диво спокійний. Відкинувшись на подушку, він кілька хвилин щось зосереджено обдумував
— Я не вірю тобі, Йоган, — тихо сказав Петер.
— Ти можеш не вірити, але факт залишається фактом. Ходімо, це зовсім поряд…
Хірург кинув Стару халат.
— Одягайся! Вставати можеш сміливо! У тебе вже все прийшло до норми. — Він натиснув кнопку в стіні і відчинив двері.
Евеліна допомогла Петеру одягнути халат. Той перебував у якомусь дивному стані отупіння. Загорнувши поли халата, похитуючись, підійшов до дверей. Це були потайні двері до якоїсь лабораторії. Евеліна і Петер ввійшли туди першими За ними — Берн. Звичним рухом хірург відкрив дверцята шафи, потім запросин Петера і Евеліну.
— Поглянь, — підняв Берн велику прозору банку. — Ось твоє серце!..
Евеліна тихо скрикнула. Вона не дивилася на банку, вона дивилася на обличчя свого чоловіка, по якому котилися великі краплі поту. Він важко дихав, втупившись гарячковим поглядом в банку. Там у жовтавій рідині плавало багрово-синє серце.
— Це… моє серце? — тремтливим голосом спитав Петер.
— Так! — Йоган швидко поставив банку на поличку і різким рухом закрив шафу. Потім урочисто повернувся до своїх друзів.
— Бачиш, Петер, — я не обдурював тебе!
Якась сила зірвала Стара з місця, він кинувся до хірурга і схопив його за горло.
— Ти перетворив мене в робота! — безтямно закричав він. — Ти злочинець! Я задушу тебе!
— Петер! Петер! — намагалася розборонити їх Евеліна. — Любий, заспокойся!
Але Йоган сам взяв Петера своїми сухими тренованими руками за плечі, відірвав від себе і посадив у крісло. Петер важко дихав. Потім він притиснув до грудей руку і, дивлячись кудись в одну точку, почав прислухатись.
— Не б’ється!.. Не чути… Я — людина без серця.
Хірург, потираючи рукою сині знаки на шиї, ніби нічого й не сталося, сказав:
— Але ж послухай, Петер, у мене не було іншого виходу! Замість травмованого я вставив тобі своє серце, свою мрію. Заспокойся!.. Ти можеш пишатися тим, що перший житимеш не сімдесят-вісімдесять років, а двісті-триста років, як біблейські патріархи. Ти перший відкриєш в історії людства нову еру — еру довголіття, може, навіть безсмертя!
Голос Йогана зміцнів, у ньому задзвеніли металічні нотки. Петер підвів голову, подивився на свого товариша, обличчя його вже набрало цілком спокійного виразу.
— Пробач мені, Йоган! Це помилко моєї волі…
— Пусте, — перебив його Берн. — Я повинен сказати тобі кілька слів про твоє нове життя.
— Хіба я мушу жиги якось особливо? — здивувався Петер.
— Ні! Ти цілком нормальна людина. Можеш, як і раніше, працювати, творити. Але поки що будь обережним в рухах, рана ще не зовсім зажила. Свого серця, як стороннього тіла, ти не відчуватимеш. Воно має таку ж саму форму, як і справжнє серце. Органічний мішок заважає хімічній взаємодії внутрішніх органів з металом. Знай— практично твоє нове серце вічне! Його схема нескладна і тому дуже надійна. Більшість вузлів електрообладнання виготовлено з найновіших напівпровідників[4]. Компресор приводиться в рух атомною батареєю, яка закріплена на грудях і з’єднана з моторчиком спеціальним кабелем. Ти особливо бережи цю батарею. Це — мій винахід!..
4
Напівпровідники — метали або оксиди металів, які проводять електричний струм тільки в одному напрямку. Широко застосовуються в електриці і радіотехніці.