В роті у цього чоловіка стирчала люлька, яку Крайфорд кілька хвилин тому відвоював у Гавриловича і тепер гарячково стискував у руці. Ось трохи перекошений мундштук, а ось і подряпина.
Професор безпорадно озирнувся, ніби питаючи у присутніх, що ж це робиться? В цю мить він майже з радістю помітив Крищука, який поспішав до місця події. Крищук біг, важко дихаючи, і навіть витяг з рота свою люльку. Коли він підійшов ближче, містер Крайфорд побачив, так, так, таку ж саму люльку — з кривим мундштуком і подряпиною, з тонкою різьбою молоканського умільця.
Професор тихо зойкнув і сів на землю. Крищук помітив, як безпорадно він переводив погляд з однієї люльки на іншу, і зрозумів усе. Він допоміг містерові Крайфорду підвестись і обережно посадив його в автомобіль.
— Вибачте, професоре, але ви забули люльку, а вона така чудова, що я не міг стриматися від спокуси і зробив кілька таких зразків для себе і своїх колег. Що ж до вашої люльки, то ось вона. — 3 цими словами Крищук витяг з кишені ще одну люльку і передав її містерові Крайфорду.
Цього разу професора приводили до пам’яті трохи довше, ніж вперше. Він промовив, заспокоївшись:
— Ради бога, скажіть мені, як вам пощастило за якихось сорок хвилин відтворити з такою дивовижною точністю, ще й у кількох екземплярах, мою люльку? І ради всього святого, скажіть, яка з чотирьох люльок моя — тепер я й сам не доберу.
— Сорок хвилин? — перепитав Крищук. — Ну, це було б забагато для такого елементарного об’єкта. Сім секунд, усього сім секунд, професоре. Що ж до того, яка з цих люльок ваша, то вам цього тепер ніхто не скаже. Проте, професоре, ви так і не закінчили своєї консультації. Ми не дістали відповіді на питання, що цікавить нас.
— Я до ваших послуг, — прошепотів містер Крайфорд і подивився на співрозмовника поглядом, у якому неважко було прочитати: «Скажіть мені, як усе це пояснити?..»
Прямуючи до будинку інституту, містер Крайфорд обережно тримав усі чотири екземпляри молоканської люльки, міркуючи, яка була б сенсація в його країні, якби він привіз додому всі екземпляри цієї унікальної речі. Ці думки заспокоїли його настільки, що до нього знову повернулася здатність вслухуватись у слова співрозмовника.
— Ви так швидко покинули нас, — казав Крищук, — що ми навіть не змогли пояснити, над чим працює наш інститут і в якому напрямі провадяться експерименти. Я не підозрював, що це може викликати такий подив. Адже це звичайне хімічне моделювання.
— Я не зрозумів би, що це означає, навіть у спокійнішу хвилину, — меланхолійно зауважив містер Крайфорд. — Проте дорого дав би, щоб дізнатися, що то за штука — «хімічне моделювання».
— Саме про це я й хочу вести розмову. Але, може, професоре, нам краще ввійти у будинок?
— Гаразд.
— Суть хімічного моделювання, — ще по дорозі почав пояснювати Крищук, — нескладна. Ми сконструювали установку, яка дає змогу автоматично провадити рентгеноструктурний аналіз будь-якого предмета, незалежно від його розмірів, форми, хімічного складу. Ви, звичайно, знаєте основи рентгеноструктурного аналізу, містер Крайфорд?
— Мабуть, знаю, — непевно відповів професор. — Адже мене кілька разів просвічували рентгенівським промінням.
— Ну, то зовсім інша справа. Рентгеноструктурний аналіз дає змогу визначити просторове взаємне розташування атомів у молекулі, в кристалі.
— Можливо, — погодився містер Крайфорд. — Але наша наука далека від фізики й хімії, тому більшу частину ваших пояснень мені доведеться приймати на віру. Але тепер я беззастережно вірю вам, — поспішно додав він.
— Установку ми з’єднали з лічильно-розв’язувальною машиною останнього випуску. Комбінація цих двох установок дала нам прилад, який допомагає одержати повну просторову картину будь-якого предмета. Цей прилад за кілька десятків секунд, а в найскладніших випадках за кілька хвилин дає вичерпну відповідь на те, які атоми входять до складу певного предмета, скільки їх, до яких елементів вони належать, у якій послідовності з’єднані один з одним.
— Абсолютно зрозуміло! — захоплено вигукнув містер Крайфорд. — Але як ви відтворюєте ці предмети?
— На установці, ідею якої запропонувала наша лабораторія. Товаришка Рилова розробила конструкцію синтезатора — прилада, який за даними рентгеноструктурного аналізу «синтезує» досліджуваний предмет у будь-якій кількості зразків. Рентгеноструктурна установка надсилає «команди» синтезатору, а той слухняно виконує їх: відбирає відповідну кількість необхідних хімічних елементів і здійснює їх хімічну взаємодію. Нам лишається тільки поставляти у синтезатор хімічно чисті елементи.