На додачу до безжального зґвалтування, на тілі було декілька глибоких укусів — у районі грудей й стегон. Малолітній убивця спаплюжив тіло дівчини ще й тим, що помочився на нього. Утім, це було не найжахливіше відкриття. Даючи свідчення в суді, Воллер відкрив громадськості, що язик дівчини відрізали ножем з зазубленим лезом.
Коли за підозрою в скоєнні цього злочину заарештували місцевого хлопця, Джонатана Шеллі, ніхто з мешканців району особливо не здивувався. За даними поліції, у п’ятнадцятирічного були приведення за вживання наркотиків і дрібні крадіжки. На суді директор школи Дон Байндер повідомив, що Шеллі був знаний у школі продавець наркотиків і мав «серйозні проблеми». На місці злочину знашли пакетик із сумішшю кокаїну та героїну, у народі відомою під назвою «спідбол». На пакетику, а також у кількох помітних місцях у кімнаті дівчини, були криваві відбитки Шеллі.
«Доказів нам не бракувало, — каже Воллер. — Там скрізь були криваві відбитки пальців». Під час суду адвокат підзахисного вказувала на те, що на місці злочину знайшли й кілька відбитків, які належали невідомій особі, але найбільш убивчого доказу — шестидюймового зазубленого кухонного ножа, який згодом знайшли у шафі в хлопцевій спальні, — вона пояснити не змогла. Ніж, узятий з набору на кухні сім’ї Шеллі, було ретельно відмито, та на дерев’яній ручці лишилися сліди людської крові. Мати хлопця, Емілі Шеллі, заявила під час слухання, що порізалася тим ножем і що кров була її власна. Та на перехресному допиті вона не змогла пояснити, як чи чому ніж потрапив у шафу її сина.
«Я ні на мить не вірив, що Джон Шеллі не винен, — сказав сенатор Пол Фінні (округа Фултон). — Він свідомо обрав залежність від наркотиків і пов’язану з ними лють, а моя дочка стала його жертвою». Саллі Фінні ніколи не говорила для протоколу про втрату Мері-Еліс, своєї єдиної дитини. Сусіди розповіли, що мати відмовилася повернутися у свій дім на Сент-Патрик-драйв і під час судового процесу подала на розлучення. «Це насильство розбило мою сім’ю», — стверджував у той час Пол Фінні. Двічі розлучений сенатор є відомим захисником прав жертв злочинів і співавтором кількох законів штату Джорджія, що ускладнюють особам, які вчинили насильницькі злочини, процедуру умовно-дострокового звільнення.
Ці закони з’явилися саме на часі, оскільки перше слухання у справі умовно-дострокового звільнення Джона Шеллі було призначено на минулу п’ятницю. Стоячи перед комісією, Шеллі зачитав підготовану заздалегідь заяву. «Я не скоював цього злочину, — стверджував він перед повною залою. — Я не зізнаватимуся в тому, чого не робив».
«Джон Шеллі перебуває там, де йому й належить бути», — каже згорьований батько Пол Фінні.
Частина 3
Розділ 21
Коли подзвонили у двері, Вілл Тренс саме розчісував свого собаку. Бетті загавкала, і її маленьке тільце мало не знесло зі столу від зусилля. Він сказав їй «цить» і в нагороду дістав допитливий погляд. Вілл ще ніколи й ні в чому собаці не відмовляв.
Минула ціла хвилина. Вілл і Бетті чекали, сподіваючись, що несподіваний гість біля дверей піде так само, як і прийшов, але дзвінок знову задзеленчав, цього разу тричі поспіль і наполегливо.
Собака розгавкався не на жарт. Вілл зітхнув, поклав щітку і опустив засукані рукави сорочки. Потім підняв однією рукою собаку. Поки він ішов відчиняти, у двері знову подзвонили — шість разів поспіль.
— Чого ти, бляха, так довго?
Він визирнув надвір подивитися, чи вона сама.
— Мене останнім часом штурмують свідки Єгови.
— То, може, хоч із жіночкою якоюсь познайомишся. — Енджі наморщила носа. — Фу, яка гидезна псина.
Вілл пішов слідом за Енджі вглиб свого будинку, відчуваючи погорду, навіть якщо собака її й не відчував. А що Енджі ще не переодяглася після роботи, він зробив зауваження:
— Ти схожа на проститутку.
— А ти схожий на труп у домовині.
Вілл приклав руку до краватки.
— Не подобається костюм?
— А де ті джинси, які я тобі купила? — Вона опустилася на його канапу і, не чекаючи відповіді, полегшено зітхнула: — Лядські туфлі, — поскаржилася вона, скинула шестидюймові[26] підбори, і ті впали на килим. Потім розпустила довге каштанове волосся і стріпнула ним, щоб рівномірно розсипалося по плечах. — Як мене дістала ця клята робота.