Голосителi деспотичної свiтової наддержави не називають її цiєю правдивою назвою, а ховають за личиною «Федерацiї Народiв». Суддя Р. Гатчiнс уклав 1945 року статут свiтової наддержави. Той статут подiляє свiт на дев’ять зфедерованих зон. Президента федерацiї мали би вибрати посли вiд тих зон. Отже, всi теперiшнi держави мали би зникнути. Президент повинен мати не лише виконавчi права, але також i законодавчi, також мав би бути Головою Верховного Суду тої наддержави.[97] А пункт 41-ий того статуту каже, що виробляти зброю i мати вiйсько має право лише свiтовий надуряд i бiльше нiхто у свiтi. Отже, той свiтовий «президент» за тим статутом мав би бути всемогутнiм, нiчим не обмеженим деспотом. Такi були в Московщинi вже кiлькасот рокiв, такi є тепер у московськiй соцiалiстичнiй, також федеративнiй наддержавi СРСР. Той американський «поступовий» новочасний суддя лише мавпував стару, дику, назадницьку Московщину.
I справдi мавпував. Роздiл «С» його статуту каже, що все, що є на землi, пiд землею i над землею, належить усьому людству, а не окремим народам. Отже, ВСЕ людство має право ним користуватися. Пункт 32 каже, що всi громадськi та державнi маєтки у всьому свiтi мусять бути власнiстю свiтового надуряду. Роздiл «I» дає право свiтовому надурядовi оподатковувати ввесь свiт,[98] i збирати податки. Навiть державна полiцiя в усьому свiтi мусить бути пiдлеглою свiтовому надурядовi. Коротко — найвище керiвництво всiм фiзичним i духовним життям кожної людини i кожного народу мусить бути зосереджено в руках того надуряду. Московщина i мафiя називають таке зосередження (централiзацiю) «федерацiєю». Така «федерацiя» iснує вже 50 рокiв у Схiднiй Європi.
Мафiя створила 1949 року «Комiсiю Атлантичного Об’єднання» пiд головуванням Кларенса Стрейта. Метою комiсiї було перебудувати Пiвнiчно-Атлантичний Союз (НАТО) на повний федеративний союз. Ця комiсiя поробила заходи, щоби Парламент і Сенат США ухвалили таку перебудову. Вони вiдкинули. Тодi мафiя 10 рокiв пiзнiше подала їм проект перебудови у дуже прихованiй формi. Парламент ухвалив 7.07.1960 року таку перебудову. Мафiя у своєму журналi «Атлантiк Юнiон Ньюз» у липнi 1960 р. писала: «Ця величезна наша перемога навiть нам видається казковою». А голова соцiалiстiв США Норман Томас казав, що, прочитавши ту парламентську ухвалу, вiн очам своїм не повiрив i думав, що йому сниться така величезна соцiалiстична перемога в капiталiстичних США. До речi, цю ухвалу схвалив тодi й теперiшнiй президент США Рiчард Нiксон.
Один із чiльних провiдникiв ЮНЕСКО не комунiст Ф. Меґрудер писав: «Треба надати ООН нiчим не обмежену владу регулювати мiжнародну торгiвлю i грошi. Нагляд над емiграцiєю треба вiдiбрати вiд держав, а передати ООН. Треба дати ООН владу переселяти людей з будь-якої країни до будь-якої iншої країни, як того вимагає свiтова планова економiка. Треба створити свiтове військо таке сильне, щоби жодна держава не могла спротивитися наказам ООН. Треба дати ООН владу накладати податки у всьому свiтi. Треба передати всi радiостанцiї, великi видавництва, часописи пiд контроль ООН». Це все iснує вже 50 рокiв у СРСР. Треба порадити цьому НЕ комунiстовi пожити в СРСР бодай пiвроку, i то не в багатому спецiально для чужинцiв, готелi в Москвi, але десь в українському селi чи мiстечку.
Дорадник п’ятьох президентiв США, жидiвський банкiр Б. Барух був уповноваженим у Комiсiї з Атомної Енергiї ООН. Вiн запропонував тiй Комiсiї перебрати на себе ввесь нагляд над виробництвом i застосуванням усiєї атомної енергiї у свiтi. Уповноважений СРСР у тiй Комiсiї сказав, що СРСР нiколи не погодиться передати свою атомну енергiю пiд жодний нагляд. Навiть москволюб-соцiалiст голова ООН Т. Лi зауважив: «Дивна рiч! Капiталiстичнi США стали на iнтернацiональний шлях, а соцiалiстичний СРСР — на нацiональний шлях».
ООН є вже зародком свiтового надуряду. А що вiн може зробити — показала ООН у Катанзi. Держави-члени ООН вже передали їй деякi свої державницькi права. А що з того може бути — показує такий приклад. Австралiя мала великi надлишки харчiв, i австралiйський Парламент хотiв допомогти своїй голоднiй матiрнiй країнi. Вiн ухвалив продати тi надлишки Англiї. Австралiйський уряд пояснив парламентовi, що його ухвала не має правної сили, бо уряд Австралiї пiдписав мiжнародну угоду, за якою харчовi надлишки у свiтi має розподiляти лише ООН. Отже, ООН уже має у своїх руках зброю величезної сили — голод. Хай спробує голодний народ спротивитися наказам ООН.
Найбiльшою перепоною на шляху до свiтового надуряду є державна незалежнiсть вiльних народiв. Не знищивши державної незалежностi — не створити свiтового надуряду. ООН є не що iнше, як дуже хитра, мафiозна пастка на незалежнiсть вiльних народiв.
Жидiвський банкiр, шестиколонник Пол Варбурґ казав 17 лютого 1950 р. в Сенатi США: «Чи подобається це кому, чи нi, а свiтовий надуряд таки буде. Питання лише в тому: чи буде вiн створений згодою, чи насильством». Жидiвський провiд у США пiдтвердив це в офiцiйному журналi Американської Жидiвської Комiсiї.
ООН є найбiльшим, найцинiчнiшим, найнахабнiшим шахрайством i ошуканством з усiх, що їх записала свiтова iсторiя. Порiвняно з ООН покiйниця Лiґа Нацiй була чесним дiвчам. Найлiпшим прикладом ошуканства ООН є гореславне право «вето» п’ятьох великодержав. Це «право» унеможливлює карати жодну з тих п’ятьох, але вони можуть карати увесь свiт. Автором цього «права» був не хто iнший як зрадник американського народу московський шпигун Алджер Гiс. Цим «правом» вiн вiдчинив дверi свiтовому деспотичному надурядовi. I теперiшня свiтова полiтика — у своєму глибшому змiстi фактично колує навколо питання як розподiлити i забезпечити свiтову владу сфери впливу. Тепер обидвi — i свiтова мафiя, i Московщина торгуються. Чи доб’ють торгу, чи почнуть третю свiтову вiйну — побачимо в недалекому вже майбутньому.
XII. СПОЛУЧЕНІ ШТАТИ АМЕРИКИ
Славний державний муж США Патрiк Генрi казав у Парламентi ще 1775 року: «Чи життя таке дороге, чи мир такий солодкий, щоби купувати їх за цiну кайданiв та рабства? Боронь, Боже! Не знаю, що iншi волiють, а щодо мене, то дайте менi волю, або смерть».
Юнаки вiйськових шкiл США присягають: «Боже, допоможи нам вибирати гiрку правду замiсть солодкої неправди, i нiколи не задовольнятися пiвправдою. Дай нам, Боже, вiдвагу боронити все шляхетне i вiчновартiсне i все, що не кориться пiдлотi та несправедливостi, боронити правду, коли вона в небезпецi».
Сенатор Стром Тормонд висунув такi вимоги щодо полiтики США:
1) Найнеобхiднiшим компонентом надiї перемогти в будь-якому змаганнi є хотiти перемогти.
2) Треба добре розтлумачити народовi i вiйську смертельну загрозу, що перед нею тепер стоїмо. Вони мусять знати i розумiти, що це не є лише воєнна загроза, але також i полiтична, економiчна, дипломатична, суспiльна, психологiчна, пiдривна загроза у свiтовому масштабi.
3) Ми мусимо усвiдомити собi, що тепер ми вже воюємо, що тепер вже точиться так звана холодна вiйна, яка є новою, iнакшою формою нiж всi вiйни, що про них ми знаємо з iсторiї.
4) Ми мусимо навчитися дiяти незламно, поборюючи комунiстичний блахман та погрожувальну тактику. Кожного разу, коли ми так дiяли, як, наприклад, у Грецiї, Туреччинi, Iраку, Формозi, Лебадонi, коли показували свою мужнiсть i охоту битися, — ми перемагали комунiстичний блахман.
5) Щоби переконати людей у США i поза США, що наш державний лад є найлiпший, ми мусимо перейти вiд оборони до наступу i в США i поза США. Дехто з американцiв забув, що наш капiталiстичний лад вiльного пiдприємства в демократичнiй, конституцiйнiй республiцi дав нам бiльше волi i бiльший добробут, нiж є чи був десь у свiтi.
6) Ми мусимо мати вiйсько найкраще у свiтi.
7) Ми мусимо пiдтримувати великий добробут у США.
8) Ми мусимо дуже пильнувати загрозу завалити зсередини нашу державу США. Генеральний Прокурор США подає список 283 комунiстичних, схованих за якимось параваном органiзацiй, а Служба безпеки стежить за 185 пiдривними групами. Комунiсти за лiберальним параваном є далеко бiльш небезпечнiшi як вiдкритi члени комунiстичної партiї.
[97]
Такi права мали всi деспоти свiту. Одною з найбiльших перемог демократiї було те, що тепер у всiх демократичних державах влада подiляється на три незалежнi частини: 1) законодавча — Парламент, 2) судова — Верховний Суд, 3) виконавча — уряд, президент.