Решта три з половиною хвилини пішли на те, щоб запрограмувати комп’ютер так, щоб він не помітив те, що він щось помітив.
Він повинен був не хотіти знати про Фордові справи і таким чином той міг спокійно покинути машину налаштовувати захисні механізми проти будь-якої особистої іфнормації, яка тільки з’явиться. Таку техніку програмування він запозичив у політиків: будь-яка людина, яка обирається на високу посаду, одразу вмикає ментальний блок проти правди і совісті.
Ще хвиилну було витрачено на те, щоб виявити, що в системі один ментальний блок уже є. І до того ж великий.
Його він ніколи б і не знайшов, якби сам не був зайнятий конструюванням блоку. Коли раптом він натрапив на цілий лабіринт переконливих і бездоганно гладких відмовок та диверсійних підпроцесів в тому місці, де збирався встановити свій. Комп’ютер повністю заперечував будь-які відомості про них, а потім, звісно, відмовлявся зізнаватись, що взагалі існує щось, що можна заперечувати. Всі ці заперечення були настільки переконлививми, що навіть змусили Форда замислитись чи не зробив він помилки.
Він був вражений.
Насправді, він був на стільки вражений, що навіть передумав встановлювати свій ментальний блок, а натомість просто встановив виклики функцій до вже встановленого, щоб той займався із запитами з приводу Фордових справ.
Він швидко провів дебаг[7] тих маленьких частинок кодів, які встановив сам, просто, щоб пересвідчитись, що їх на місці не виявилось.
Проклинаючи весь світ, Форд знову почав шукати їх, але не знайшов й сліду.
Він саме вже збирався встановлювати їх знову, коли раптом зрозумів, що не може їх знайти, бо вони вже успішно почали працювати.
Задоволений, Форд посміхнувся.
Потім він спробував дізнатися для чого стоять інші ментальні блоки, але, здається, зовсім природньо, що вони також мали свої ментальні блоки. Насправді, він уже не міг знайти жодних слідів, настільки вони були добре зроблені. Він замислився чи бувало йому не привиділось це все. Потім замисився, чи бувало йому не привиділось, що там було щось пов’язане з чимось у буділві Путівника, і чимось із номером 13. Форд запустив кілька тестів. Так, все правильно, йому лише здалося.
А тепер, пора забиратися. Немає часу на заморочені і складні шляхи, там наверху, мабуть, скрізь уже волає сигнал тривоги. Форд піднявся на ліфті на перший поверх, щоб потім пересісти на експрес-ліфт. Йому ще треба було якось повернути Кар-Пол-Ід назад до кишені Харла, доки той не помітив. Як? Він гадки не мав.
Двері ліфту відчинилися, відкриваючи погляду безліч роботів охоронців і бойових дронів, які з нетерпінням чекали на нього, оголивши свої прегарні пушки.
Вони наказали йому вийти.
Форд знизав плечима і вийшов. Відштовхнувши його вбік, вся арава кинулась до ліфту, який повіз їх донизу — шукати зловмисника в підвальній частині будівлі.
Це було класно, подумав Форд, і дружньо поплескав Коліна. Колін був єдиним корисним роботом з тих, які йому довелося зустріти. Той бовтався в повітрі перед ним у радісному екстазі. Форд подумав, що не дарма назвав його в честь собаки.
Йому відчайдушно хотілося забратися з будівлі прямо зараз і сподіватися на краще, проте він знав, що «краще» має набагато більше шансів все-таки здійснитися, якщо Харл не дізнається, що його Кар-Пол-Ід кудись зникла.
Вони підійшли до експрес-ліфтів.
— Вітання, — сказав ліфт, коли вони увійшли.
— Привіт, — відповів Форд.
— Куди, хлопці, вас сьогодні підкинути? — поцікавився ліфт.
— На 23 поверх, — сказав Форд.
— Схоже сьогодні цей поверх особливо популярний, — зауважив ліфт.
— Хмм, — подумав Форд, якому зовсім не сподобалося те, що він почув.
На табло ліфта з’явилося число 23 і він почав підійматися. Щось в цьому табло привернуло увагу Форда, але він не зміг вловити що саме, а тому просто відмахнувся від цієї думки. Його більше непокоїла популярністю вибраного ним поверху. Він ще навіть серйозно не замислювався як має справлятися з тим, що там зверху твориться, тому що не мав ні найменшого уявлення з чим матиме справу. Будемо по ходу щось придумувати, врешті решт подумав він.
От ми й на місці.
Двері відчинилися.
Зловісна тиша.
Пустий коридор.
7
Дебаг (комп. жарг. debug) — перевірка і налагодження частин коду або комп’ютерної програми