Він не міг точно згадати, які мрії в нього тоді були, але вони, здавалося, були напрочуд важливі тоді. І вони точно не включали цю величезну офісну будівлю, з якої він зараз падає. Все це почалося тоді, коли хлопці з тієї першої команди почали осідати і ставати жадібними, в той час як він та інші залишилися працювати в польових умовах, досліджуючи і подорожуючи космостопом, поступово віддаляючись від корпоративного кошмару, в який невблаганно перетворювався Путівник, та архітектурної жахливості, в яку перетворювались чим раз більші його будівлі. Де там могли бути мрії? Він подумав про всіх тих корпоративних правовиків, які займали половину будівлі, та всіх операторів, які займали нижні рівні, і всіх тих редакторів відділів та їх секретарок, і юристів тих секретарок, і секретарок юристів тих секретарок, і що найгірше, бухгалтерів та відділ маркетингу.
За цими думками він майже не помічав, що падає.
— Ось вам, — і показав середнього пальця.
Саме зараз він пролітав сімнадцятий поверх, де тусується маркетинговий відділ. Купа алкашів, які постійно сперечаються про колір Путівника і вправляються у мудрості і красномовстві опісля п’янки. Якщо б хтось із них зараз виглянув у вікно, то, напевно, задумливо задивився б на Форда, який пролітає повз до своєї неминучої смерті, махаючи їм двома пальцями «V»[10].
Шістнадцятий поверх. Редактори розділів. Покидьки. Порізали всю його роботу. П’ятнадцять років досліджень, які вони скоротили до двох слів. «Майже безпечна». Ось вам, тримайте трохи Vешок.
П’ятнадцятий поверх. Якась Адміністрація логістики, чи що воно таке. У всіх них були здоровенні машини.
Чотирнадцятий поверх. Робота з персоналом. У нього закралася прониклива здогадка, що це саме вони організували його п’ятнадцятирічне заслання, доки Путівник перетворювався у корпоративний моноліт (чи скоріше дуоліт — не слід забувати юристів).
Тринадцятий поверх. Дослідження і розробка.
Зачекайте-но.
Тринадцятий поверх.
Треба було думати доволі швидко, бо ситуація ставала неймовірно нагальною.
Він раптом згадав панель з клавішами поверхів у ліфті. На ній не було тринадцятого. Форд тоді не дуже звернув на це увагу. Провівши п’ятнадцять років на Землі, зі звичаями, які майже у всьому протилежні тутешнім і забобонами стосовно числа тринадцять, він не раз зустрічав будинки без тринадцятого поверху. Але тут ніякого сенсу в них не було.
Вікна тринадцятого поверху, як він зміг помітити проносячись повз, були затемненими.
Що ж там коїться? Він почав згадувати все те, про що розказував Харл. Один, новий, мультивимірний Путівник розділений на нескінченну кількість всесвітів. Це звучало, з Харлової подачі, наче божевільна нісенітниця вигадана відділом маркетингу не без допомоги бухгалтерів. Якщо все насправді так як він каже, то це дуже дивна і небезпечна ідея. Чи це дійсно так? Що відбувається за затемненими вікнами закритого тринадцятого поверху?
Форд відчув наростаюче відчуття зацікавленості, а трохи пізніше, наростаюче відчуття паніки. Так, це повний список відчуттів, які наростали в ньому на той момент. Ну а щодо решти, то він як і раніше продовжував дуже швидко падати. Йому справді варто було б замислитися над тим, як вийти із цієї ситуації живим.
Форд глянув донизу. За сотню з гаком футів під ним копошилися люди, а деякі з них уже почали з надією задирати голову. Потім почали розчищати місце. Навіть тимчасово зупинили прекрасну і цілком ідіотську гру Вполюй Вокета.
Йому дуже не хотілося розчаровувати їх, але раптом виявилось, що на два фути нижче нього, він зовсім не помічав цього раніше, бовтався Колін. Той, звісно, був невимовно щасливий від такої прогулянки на свіжому повітрі і з нетерпінням чекав наступних команд.
— Коліне! Проволав Форд.
Колін не відповідав. У Форда все похололо. Раптом до нього дійшло, що він так і не сказав Коліну, що його звати Колін.
— Піднімись сюди! Знову прокричав він.
Колін підплив до нього. Робот нескінченно насолоджувався польотом вниз і сподівався, що Форд також.
Несподівано, Коліновий світ став повністю темним, коли Фордів рушник огорнув його. Колін відчув, що став набагато важчим. Він був схвильований і задоволений від випробувань, які Форд приготував йому. Просто не зовсім впевнений, що зможе їх витримати от і все.
10
Знак «V» (англ. V sign) — непристойний знак пальцями, який набув поширення у Великобританії за часів Столітньої війни, коли французи відрізали полоненим англійським лучникам вказівного і середнього пальця, щоб ті вже більше ніколи не могли стріляти. Англійці показуючи знак «V» дражнили французів, ніби кажучи «Я все ще можу застрелити тебе жабоїде!», хоча в теперішні часи його значення приблизно дорівнює виставленому середньому пальцю. Не варто плутати цей знак зі знаком миру, в якому рука обернена до глядача долонною стороною.