Бармен повернувся зі шматочком паперу, який тремтів в його руці.
Він нервово і шанобливо сунув його Форду.
— Дивна річ, — промовив бармен. — Кілька разів система відмовлялася проводити платіж. Не можу сказати, що це мене не здивувало.
Краплини поту зібралися на його бровах.
— А потім раптом, о, так, все окей, і система... ем, підтверджує його. Якось так. Ви хочете... підписати його?
Форд швидко пробігся по чеку очима. Потім закусив губу.
— Це сильно вдарить по бюджету ІнфінітіДім, — сказав він зі стурбованим виглядом. — Ну що ж, — додав він м’яко, — в дупу їх.
Він розписався широким жестом і вручив чек бармену.
— Більше грошей, — промовив Форд, — ніж Полковник[14] заробив для нього за всю його кар’єру, знімаючи відстійні фільми і влаштовуючи виступи в казино. Лише за те, що він робить найкраще. Стоїть і співає у барі. І він домовився за це самостійно. Думаю, що це найкращий його час. Скажеш йому, що я передавав «спасибі» і купив йому випивки. Форд кинув кілька монет на барний стіл. Бармен відсунув їх назад.
— Не думаю, що це потрібно, — сказав він злегка хрипло.
— Це на чай, — промовив Форд. — Окей, ми забираємось звідси.
Серед спеки і пилюки вони стояли і дивилися на велику рожеву з хромом штуку зі здивуванням і захопленням. Чи принаймні Форд дивився на неї зі здивуванням і захопленням.
Артур просто дивився на неї.
— Тобі взагалі не здається, що це перебір, га?
Він повторив це знову, коли вони залізли всередину. Сидіння і майже всі контрольні прибори були вкриті тонким хутром, шкірою або замшею. Крім цього на головній контрольній панелі красувалася велика золота монограма «ЕП».
— Знаєш, — сказав Форд, запаливши двигуни корабля, — я запитав його, чи це правда, що його викрали прибульці, і знаєш, що він відповів?
— Хто? — не зрозумів Артур.
— Король.
— Який Король? Ох. В нас уже була подібна розмова, хіба ні?
— Не зважай, — промовив Форд.
— Я все ще не впевнений, що розумію про кого ми говоримо, — сказав Артур.
Форд потрусив головою.
— Глянь, — промовив він, — он там кілька касет, у шухляді зліва від тебе. Може вибереш щось і поставиш?
— Добре, — відповів Артур і почав ритися у картонних коробках. — Тобі подобається Елвіс Преслі? — запитав він.
— Так, між іншим, щось таке чув — відповів Форд. — А тепер. Сподіваюсь, що ця крихітка здатна мчати на стільки швидко, на стільки виглядає, що вона здатна. Він увімкнув головний двигун.
— Їііііхаааа! — прокричав Форд, коли їх понесло вперед з такою швидкістю, що вних мало не повідривало голови.
Так, крихітка здатна.
Розділ 23
Телеканали новин не полюбляють таких речей. Вони сприймають їх як непотріб. Беззаперечно цілий зореліт з’являється з нізвідки посеред Лондона і тепер це сенсаційна новина найбільшого масштабу. Ще один, цього разу зовсім інший, з’являється через три з половиною години після першого і з цього вже важко щось зробити.
«ЩЕ ОДИН КОСМІЧНИЙ КОРАБЕЛЬ!» йшлося в заголовках і на бігбордах. «ЦЬОГО РАЗУ РОЖЕВИЙ.» Якби це сталося на кілька місяців пізніше, то вони б зробилиз цієї події набагато більше. Третій космічний корабель, який прибув через пів години, був маленьким чотиримісним Хранді, який потрапив тільки в місцеві новини.
Форд і Артур з ревом прориваючи стратосферу акуратно припаркувались на Портланд Плейс. Була якраз шоста тридцять вечора і на парковці було багато вільних місць. Вони швидко злилися з натовпом, який зібрався з витріщеними очима навколо корабля, потім сказали, що коли ніхто не збирається дзвонити в поліцію, то це зроблять вони, і накивали п’ятами.
— Дім... — промовив Артур, хрипким голосом, коли оглянувся наколо заповненими слізьми очима.
— Тільки давай зараз без сентиментів, — відрізав Форд. — Нам ще треба знайти твою доньку і ту штуку схожу на пташку.
— Як? — запитав Артур. — На цій ланеті живе п’ять с половиною мільярдів людей, а...
— Так, — перервав його Форд. — Але лише одна з них щойно прилетіла з космосу у величезному сріблястому космічному кораблі разом з механічною пташкою. Думаю нам треба тільки знайти десь телик і щось випити поки будемо дивитися. Короче нам треба серйозне обслуговування номерів.
Вони замовили великий номер з двома спальнями у Ленгхемі. Дивовижно, але Фордова картка Обід-Та-Оплата, яку видали за п’ять тисяч світлових років звідси, здається була прийнята без проблем готельним комп’ютером.
Форд одразув сів на телефон, в той час як Артур намагався знайти телевізор.
14
Том Паркер (полковник Том Паркер, справжнє ім’я Андреас Корнеліес (Дріс) ван Кьойк) – менеджер Елвіса Преслі.