У зали та сама адреса, що й в Об’єднаних працівників швейної промисловості, вона широко відома тим, що в ній постійно проводять збори профспілки, асоціації безробітних та різні соціалістичні й комуністичні фракції міста, незалежно, сіоністи вони чи ні. Сутички з коричневосорочечниками під командуванням Анаклета Шаліфу чи під орудою студентів з Універсіте де Монреаль іноді переростали у знатні бійки, що відзначались як своєю жорстокістю, так і недолугими висновками: «заспокійливими» втручаннями поліції, чиєю метою було побити червоних, перш ніж заарештувати відповідно до статті 98 Карного кодексу Канади, яка забороняє так звані крамольні організації, тобто більшовицькі.
Та цієї обідньої пори, здається, тут панує злагода, незважаючи на голосну роздратовану реакцію, оглушливий свист, гучні плескання по парапету при найменшій згадці про капіталізм, начальство, безробіття чи фашизм.
Джошуа Ґершман заводить свою супутницю в густу хмару диму, підживлювану сотнею курців, повернутих до сцени, звідки живчик на милицях викрикує щось мовою, не зрозумілою Симоні й більшій частині слухачів. Його змінив чоловік-жердина з червоною пов’язкою, який продовжує перелічувати вже висунуті звинувачення, підтримуючи сказане рваними рухами, наче якийсь спеціаліст з хореографії.
Щойно він замовкає, інший, кругленький, ноги-шпички, монокль наче пригвинчений до ока, займає його місце. Й починає наслідувати попередників, але говорить трохи ясніше. Він заводить натовп, переривається, поки звучать аплодисменти й свист, робить ковток води, повторює сказане іншими словами, при цьому робить ті самі жести, використовує ті самі інтонації, так само підносить кулак, мовчить, п’є й повторює все англійською.
— Він перекладає з української на їдиш, — шепоче їй на вухо Джошуа. — Потім переходить на польську і, як ви чуєте, на англійську. Він теж єврей, як і я.
Здається, він чекає на реакцію з її боку, але даремно, бо для неї цієї різниці більше не існує відтоді, як вона почала працювати на фабриці Ґолда, де трудиться багато італійок, які мають репутацію найкращих швачок на ринку. Там вона бачить й інших європейців, які трохи лепечуть французькою, і молодих єврейок, упертих до неможливості, котрі носять на шиї розп’яття, щоб зійти за католичок з їхньою репутацією покірливіших, веселих дівчат; котрі наповнюють кишені ваших пальт листівками й котрим вона багато в чому завдячує недавнім підвищенням платні.
З того часу діатриби батька проти сіонських собак її більше не дратують: вона сприймає їх як прояв безнадії, безнадії змученого кризою маленького комерсанта. Він жалкує, що його кровиночка, його квіточка, його парость, врешті-решт, опустилась до стану рабині в ярмі — о! яка ганьба! — у вбивць Христа й канібалів, як пишуть деякі газети, в тому числі Le Goglu — Жарт.
— Сам Арманд Лавернь клявся: ритуальні вбивства дітей у євреїв — доведений історичний факт. Депутат з Оттави — це тобі не абихто!
Та що він може зробити? Його магазинчик товарів для чоловіків на вулиці Онтаріо заледве може прогодувати сім’ю, бо зовсім поруч, усього за десять дверей, отаборився конкурент — Давид Маллек, відчинений у неділю, коли все продається на раз, а батько, палкий католик, не може його наслідувати, бо забороняє кюре. Не кажучи вже про те, що коли ти безробітний, то не купуєш краваток, а шкарпетки віддаєш своїй хатній господині і зрештою вже ходиш по суцільних вузликах. Ну, і батько може сподіватися на когось кращого, ніж робітник, для своєї молодшої, обожнюваної донечки, хоча й трохи непокірної, іноді трохи занадто непокірної, саме для тієї, яка, оточена нечестивцями, стоїть поруч із Джошуа Ґершманом й не може приборкати власне серце, що занадто гучно б’ється.
На сцені перекладач продовжує виступ, тепер бездоганною французькою, підкоряючись цій незмінній хореографії здійнятих рук, хитання головою, різких рухів підборіддям, наче передражнює горилу:
— Уряд Беннетта — спільник фашистів у Європі, спільник Гітлера, ворог трудящих Канади. Закриття фабрики «Анґус»? «It is in God’s hands!» В руках Божих! А профспілки? Групи заколотників. Іммігранти? Водночас ледарі й крадії робочих місць. А Ташро[23]? Корумпований! Уд[24]? Прихильник корпорацій! А начальство? Фінансисти? Землевласники, як із ними? А що нового про них скажеш, цих месьє! Тисячі перебоїв з водою, бензином, оливою, тисячі виселених із січня: чоловіків, жінок, старих, дітей, викинутих на вулицю посеред зими! Досить! Enough!