- Зв’язок, - сказав Венкат. Якщо він досягне МЗЧ, він може зв’язатись з нами.
- То це б було добре, чи не так?
- Зв’язок - це чудово. Але перехід 3 200 км до Аресу 4 - це неймовірно небезпечно. Для нас краще, щоб він лишався де є нині. Якби ми могли з ним говорити, то саме це і сказали б.
- Але він не може сидіти на місці вічно, так? - спитала вона. - Врешті решт йому доведеться діставатись до МЗЧ.
- Не обов’язково, - сказав Венкат. - ЛРР експериментує зі змінами у МПЧ, для того, щоб він міг зробити невеликий переліт після примарсення.
- Я чула, що ідею відкинули через те, що вона занадто небезпечна, - сказала Кеті.
- Такою була їхня перша пропозиція. Відтак, вони зачали розробляти безпечніший спосіб для тієї ж задачі.
- Лишилось усього три з половиною роки до запланованого запуску Аресу 4, чи достатньо часу для зміни і перевірки МПЧ?
- Я можу це сказати напевно. Та не забувайте, що ми зробили човен для посадки на Місяць з нічого за сім років.
- Відмінний аргумент, - сказала Кеті. - То які його шанси тепер?
- Не уявляю, - сказав Венкат. - Але ми зробимо усе можливе, що повернути його додому живим.
Майнді знервовано оглянула конференц-залу. Вона ще ніколи не почувалась такою жалюгідною. Ліворуч видів доктор Венкат Капур, який знаходився у піраміді підпорядкування чотирма щаблями вище за неї.
Поряд з ним сидів Брюс Нґ, директор ЛРР. Він прилетів у Г’юстон із Пасадени саме заради цієї зустрічі. Ніколи не марнуючи часу, Ин затято торохкотів клавішами свого лептопа. Дивлячись на синці у нього під очима, Майнді подумки спиталась, як сильно він себе переобтяжує?
Мітч Гендерсон, летунський керівник Аресу 3, хитався вперед-назад на своєму стільці, а у вусі у нього був вставлений бездротовий навушник, який постійно передавав поточні перемовляння із центру керування польотами. Гендерсон був не на чергуванні, але завжди був у курсі подій.
Енні Монтроз увійшла до конференц-зали, на ходу набираючи текстове повідомлення. Не зводячи очей з телефону, вона вправно пройшла залою, огинаючи людей і стільці, і сіла на своє робоче місце. Побачивши керівника відділу зі зв’язків із громадськістю, Майнді відчула, як її шпигнула заздрість. Саме такою вона і мріяла бути: впевненою, успішною, вродливою і шанованою в НАСА.
- Як я був сьогодні? - спитав Венкат.
- Е-е-е, - сказала Енні. - Не варто говорити щось на зразок “Повернемо його додому живим.” Це нагадує людям про те, що він може померти.
- Гадаєте, вони забудуть про це?
- Ви спитались моєї думки. Не подобається? Ідіть у дупу.
- Ви така ніжна квітка, Енні. Як сталось, що ви стали керівником НАСА зі зв’язків з громадськістю?
- Гімна-з-два я знаю, - відказала Енні.
- Наріде, - сказав Брюс Нґ. - Меня треба встигнути на літак назад до Ел-Ей за три години. Теді прийде чи як?
- Досить скиглити, Брюсе, - сказала Енні. - Ніхто з нас не хоче тут бути.
- Отже, - сказав Мітч Гендерсон, - ще раз, хто ти така?
- М-м-м, - сказала Майнді. - Я Майнді Парк. Працюю у СупЗв’язі.
- Ти керівник чи що?
- Ні, я просто працюю у СупЗв’язі. Я - ніхто.
Венкат зиркнув на Мітча.
- Я призначив її пильнувати Уотні. Вона забезпечує нас зображеннями.
- Хм… - сказав Мітч. - Не керівник СупЗв’язу?
- У Боба досить справ окрім Марса. Майнді керує усіма марсіянськими супутниками і тримає їх націленими на Марка.
- Чому Майнді? - спитав Мітч.
- Вона першою помітила, що він живий.
- Її підвищили, бо вона опинилась у потрібному місці, коли надійшли зображення?
- Ні, - спохмурнів Венкат, - її підвищили, бо зрозуміла, що він живий. Припини поводитись як осел. Через тебе вона почувається зле.
Мітч поглянув на Майнді.
- Даруйте.
Майнді втупилась у стіл і спромоглась витиснути: “Угу.”
У кімнату ввійшов Теді.
- Вибачте за запізнення. Починаймо, - він зайняв своє місце. - Венкате, який статус Уотні?
- Живий і здоровий, - сказав Венкат. - Ніяких змін з часу мого ранкового е-листа.
- Як щодо РІТЕГа? Громадськість вже знає про нього? - спитав Теді.
Енні подалася вперед.
- Поки що усе гаразд, - сказала вона. - Зображення громадські, але ми не повинні повідомляти про наші висновки. Ніхто ще не здогадався.
- Чому він його викопав?
- Заради тепла, гадаю, - сказав Венкат. - Він хоче зробити ровер здатним на довгі подорожі. Той використовує багато енергії для опалення. А РІТЕГ може зігрівати внутрішній простір не користуючись електрикою із батареї. Насправді, це хороша ідея.
- Наскільки це небезпечно? - спитав Теді.