- Команда Іґл-Айя 3 розлютиться, та переживе, - сказав Теді. - можна відтермінувати їх місію, якщо ЛРР встигне впоратись із вантажопід’ємністю.
Брюс потер очі.
- Зробимо усе можливе.
- Він помре з голоду, якщо не зробите, - сказав Теді.
Венкат попивав каву і супився, дивлячись у свій комп’ютер. Місяць тому про каву о дев’ятій вечора не можливо було подумати. Тепер вона стала як паливо. Розклади змін, перерозподіли коштів, жонглювання проектами, крадіжки і крадіжки з них… ще ніколи в житті він так не вертівся.
“НАСА - це велика організація,” - написав він. “Воно не дуже добре порається з несподіваними змінами. Єдина причина, чому нас не карають за це, - це безнадійні обставини. Усі працюють разом для порятунку Марка Уотні, і не дозволяють чвар між відділами. Не можу висловити, наскільки рідкісне це явище. Та навіть так, це коштуватиме десятки мільйонів доларів. Самі лише зміни МПЧ - це окремий проект, для якого збирають команду. На щастя, громадська зацікавленість робить вашу справу легшою. Ми цінуємо вашу постійшу підтримку, конгресмене, і сподіваємось, що вам вдасться схилити комітет до виділення коштів, які нам треба для цієї надзвичайної ситуації.”
Його перервав стукіт у двері. Звівши погляд, він побачив Майнді.
- Даруйте, що заважаю вам, - сказала Манді.
- Усе гаразд, - сказав Венкат. - Мені не завадить відпочинок. Що там?
- Він кудись вирушив, - сказала вона.
Венкат скоцюрбився у кріслі.
- Є надія, що це тестовий виїзд?
Вона похитала головою.
- Він їхав навпростець від Габу майже дві години, зробив коротку ПЧД, а потім їхав іще дві години. Ми думаємо, що ПЧД було, щоб змінити батареї.
Венкат важко зітхнув.
- Може це просто довша перевірка? Щось на зразок цілонічної подорожі?
- Він за 76 км від Габу, - сказала Майнді. - У випадку цілонічного тесту хіба він не лишався б у межах відстані пішої ходи від Габу?
- Так, він би це і робив, - сказав Венкат. - Дідько. Ми організували команди, які перевірили усі можливі сценарії. При даних умовах у нього немає шансів дістатись Аресу 4. Ми не бачили, щоб він завантажував оксигентор чи відновлювач води. У нього просто немає запасів, щоб прожити достатньо довго.
- Я не думаю, що він прямує до Аресу 4, - сказала Майнді. - Інакше він вибрав дивний шлях.
- А? - мовив Венкат.
- Він їде на південь-південний захід. Кратер Скипіареллі на південному сході.
- Гаразд, можливо ще є надія, - сказав Венкат. - Що він зараз робить?
- Перезаряджається. Він розклав усі сонячні стільники, - сказала Майнді. - Минулого разу на це знадобилось 12 годин. Я хотіла нишком піти додому поспати, якщо ви не проти.
- Звісно, це добре. Побачимо, що він робить завтра. Можливо він повернеться до Габу.
- Можливо, - сказала Майнді невпевнено.
- Вітаю вас знову, - сказала Кеті до камери. - Ми спілкуємось з Маркусем Вашинґтоном, із Поштової Служби США. Отже, містере Вашинґтоне, я так розумію, що місія Арес 3 вплинула на Поштову службу в першу чергу. Можете це пояснити нашим глядачам?
- Ну, так, - сказав Маркус. - Усі думали, що він мертвий впродовж двох місяців. У той час Поштова служба випустила пам’ятні марки для вшанування його пам’яті. Було надруковано 20 000 і розіслано у поштові відділення по усій країні.
- І потім виявилось, що він живий, - сказала Кеті.
- Так, - сказав Маркус. - Ми припинили випуск негайно і відкликали марки, але тисячі були вже продані. А річ у тім, що ми не друкуємо марки з живими людьми.
- Чи траплялось таке раніше? - спитала Кеті.
- Ні. Жодного разу в історії Поштової служби.
- Закладаюсь, вони тепер коштують грубі грошенята.
Маркус хихотнув.
- Можливо. Але не дуже великі. Як я сказав, продано тисячі. Вони будуть рідкісними, але не супер рідкісними.
Кеті захихотіла, а потім звернулась до камери.
- Ми говорили з Маркусем Вашинґтоном із Поштової служби Сполучених Штатів. Якщо у вас є пам’ятна марка Марка Уотні, краще вам її притримати. Дакуємо що завітали, містере Вашинґтоне.
- Дякую за запрошення, - сказав Маркус.