У камеру я показав піднятий вгору великий палець на додачу до цидулки, на якій було “І-і-і-і!”
Винуватьте ТБ-серіали з 70-х. (прим.п., це про вигук “І-і-і-і!”, що є улюбленим у Фонза, героя американського ситкому “Щасливі дні” (1974-1984))
- Я попросила світлину і отримала Фонза? - з осудом спитала Енні.
- Ти отримала свою світлину, досить курвитись, - сказав Венкат затискаючи телефонну рурку між плечем і щокою. Його більше цікавили схеми перед ним ніж розмова.
- І-і-і-і! - передражнила Енні. - Нащо він це зробив?
- Ти зустрічалась із Марком Уотні?
- Гаразд, гаразд, - сказала Енні. - Але мені НЕГАЙНО потрібна фотка його обличчя.
- Не можу.
- Чому?
- Тому що, якщо він зніме шолома, то помре. Енні, мені час іти, тут один з програмістів ЛРР і це терміново. Бувай!
- Але… - сказала Енні і він поклав слухавку.
Джек, який стояв у дверях, сказав:
- Це не терміново.
- Так, я знаю, - сказав Венкат. - Чим можу допомогти тобі?
- Ми тут подумали, - почав Джек. - Цей хак ровера може потребувати уточнень. Тому може знадобитись двосторонній зв’язок із Уотні.
- Нічого, - сказав Венкат. - Не поспішайте, робіть усе як слід.
- Ми могли б прискоритись, якби зменшили час передачі, - сказав Джек.
Венкат глянув спантеличено.
- Ви збираєтесь зблизити Землю з Марсом?
- Землю не потрібно рухати, - сказав Джек. - Гермес перебуває усього за 73 мільйони кілометрів від Марса. Лише за 4 світлові хвилини. Бет Джогансен чудовий програміст. Вона могла б допомогти Уотні зі справою.
- Не обговорюється, - сказав Венкат.
- Вона сисадмін місії, - наполягав Джек. - Це винятково її галузь знань.
- Не можу, Джеку. Команда все ще не знає.
- Та що з Вами? Чому Ви просто не скажете їм?
- Я відповідаю не лише за Уотні, - сказав Венкат. У мене ще п’ять інших астронавтів у далекому космосі, які мають зосередитись на своєму поверненні. Ніхто про це не думає, але статистично вони у більшій небезпеці ніж Уотні нині. Він на планеті. Вони у космосі.
Джек звів руки.
- Гаразд, робитимемо повільно.
Ви колись розшифровували 141 випадковий байт, по півбайта за раз?
Це нудно. І складно, якщо у вас немає ручки.
Раніше я просто писав букви на піску. Та цього разу мені потрібен був транспортабельний варіант запису. Перший план був: використай лептоп!
Кожен член команди мав власний лептоп. То ж у мене шість для користування. Точніше, я мав шість. Тепер їх п’ять. Я гадав, що лептоп нормально почуватиметься назовні. Це ж просто електроніка, так? Вона лишатиметься достатньо теплою щоб працювати недовгий час, і їй не потрібне повітря.
Він помер миттєво. Екран почорнів ще до того, як я вийшов з повітряного шлюзу. Виявилось, що “L” у слові “LCD” означає “рідкий”. Мабуть воно або замерзло, або википіло. Можливо я напишу споживацький відгук. “Виніс ваш продукт на поверхню Марса. Він припинив працювати. Оцінка 0 із 10.”
Тому я скористався камерою. У мене їх багато, спеціально створених для роботи на Марсі. Я писав байти на піску коли вони приходили, фотографував, а потім переписував у Габі.
Нині ніч, тому повідомлень більше нема. Завтра я введу це у ровер, і ґіки з ЛРР зможуть ним скористатись.
У імпровізованому центрі керування Патфайндером носився відчутний сморід. Вентиляційна система не могла впоратись із такою кількістю людей, які наполегливо працювали і не мали часу на особисту гігієну.
- Ходи сюди, Джеку, - сказав Венкат. - Схоже ти сьогодні найбільш Тімо-наближений.
- Дякую, - сказав Джек, сідаючи на місце Венката поряд з Тімом. - Агов, Тіме!
- Джек, - сказав Тім.
- Скільки знадобиться для патчу? - спитав Венкат.
- Має бути просто миттєво, - відповів Джек. - Уотні ввів хак раніше сьогодні, і ми впевнились, що він діє. Ми оновили ОС Патфайндера без проблем. Коли Уотні завантажить патч і перезавантажить ровера, ми маємо отримати зв’язок.
- Боже, який складний процес, - сказав Венкат.
- Спробуйте колись оновити Лінукс-сервер, - сказав Джек.
По хвилі тиші Тім сказав:
- Ви розумієте, що він пожартував, правда? Це мало бути смішно.
- Ох, - сказав Венкат. - Я фізик, а не комп’ютерник.
- Це не смішно і для комп’ютерників.
- Ти дуже неприємна людина, Тіме, - сказав Джек.
- Система онлайн, - сказав Тім.
- Що?
- У нас є зв’язок. Просто щоб ви знали.
- Святі яйця! - сказав Джек.