- Контроль летових систем.
- Готовий.
- Рушій 1.
- Готовий.
Теді сидів у оглядовій кімнаті для поважних гостей позаду центра керування місією. Його керівне становище дозволило отримати найкраще місце - посередині переднього ряду. На колінах у нього лежав портфель, а у руках була синя тека.
- Рушій 2.
- Готовий.
- Відбір потужностей.
- Готовий.
Енні Монтроуз ходила у своєму особистому кабінеті поряд із кімнатою для преси. На стіні були дев’ять телевізорів, із яких кожен був налаштований на окремий канал - усі канали транслювали пусковий майданчик. Швидкий погляд на комп’ютер дав знати, що іноземні канали роблять те саме. Світ затамував віддих.
- Повітряний контроль.
- Готовий.
- Метеорологія.
- Готовий.
Брюс Нґ сидів у кафетерії ЛРР разом з сотнями інженерів, котрі віддали усе, що могли, Айріс. Вони з захопленням дивились у великий телевізор. У Пасадені була 6:13 ранку, але присутні були усі до одного працівники.
- ВПС.
- Готовий.
- Навігація.
- Готовий.
За мільйон кілометрів звідси слухала команда Гермеса, з’юрмившись довкола пульту Джогансен. Двохвилинний час передачі не мав значення. Вони не могли допомогти, не було потреби спілкуватись. Джогансен зосереджено дивилась на екран, який показував лише силу аудіо сигналу. Бек стискав п’ястуки. Фоґель стояв незворушний, дивлячись долі. Мартінез спочатку молився беззвучно, потім побачив, що нема сенсу це приховувати. Капітан Ллюїс стояла окремо схрестивши руки на персах.
- Вандаж.
- Готовий.
- Керівник човна-носія.
- Готовий.
- Г’юстоне, це Керування злетом, ми готові до злету.
- Зрозумів, - сказав Мітч звіряючись зі зворотним відліком. - Це “Політ”, ми готові до злету згідно з розкладом.
- Зрозумів, Г’юстоне, - сказав Керування злетом. - Зліт за розкладом.
Коли годинник дійшов до 00:00:15, телеканали отримали те, чого вони чекали. Контроль часу почав голосовий зворотний відлік.
- 15, - сказав він, - 14… 13… 12… 11...
На мисі Канаверал зібрались тисячі - найбільший натовп, що колись дивився на непілотований зліт. Вони слухали як голос Контролю часу відлунював між трибунами.
- 10… 9… 8… 7...
Річ Пьорнел, закопавшись у свої розрахунки, втратив відчуття часу. Він не помітив як його колеги перейшли у велику кімнату для зібрань, де стояв телевізор. Краєчком думки він помітив, що офіс став незвично тихим, але не звернув на це уваги.
- 6… 5… 4…
- Початок послідовності запалювання.
- 3… 2… 1...
Затискачі розійшлись - прискорювач здіймався серед оточений звивами диму і полум’я, спочатку повільно, а потім усе швидше. Натовп вітав його проводжаючи у путь.
- … і зліт Зонду забезпечення Айріс, - сказав Контроль часу.
Коли прискорювач піднісся, у Мітча не було часу любуватись головним екраном.
- Нахил? - вигукнув він.
- Нахил нормальний, Польоте, - надійшла негайна відповідь.
- Курс? - спитав він.
- На курсі.
- Висота 1000 метрів, - сказав хтось.
- Ми вийшли на безпечне скасуванн, - вигукнула інша особа, маючи на увазі, що корабель може без наслідків розбитись в Атлантиці, якщо знадобиться.
- Висота 1500 метрів.
- Початок маневрів з тангажем та креном.
- Почалось невелике дрижання, Польоте.
Мітч визирнув у напрямі Керівника злету.
- Повтори?
- Легке дрижання. Бортова навігація впорається з цим.
- Пильнуй це, - сказав Мітч.
- Висота 2500 метрів.
- Тангаж та крен виконані, 22 секунди до скидання ступіні.
Швидкий, але ретельний проект Айрісу зважав на можливу аварійну посадку-падіння. На відміну від звичайних наборів харчів, більшість їжі була пресованими кубиками білків. Навіть якби Айріс не зміг випустити захисні кулі й ударився на швидкості у сотні кілометрів на годину, білкові кубики все одно лишаться їстівними.
Непілотована місія, не було обмежень на прискорення. Вміст зонду сприймав такі навантаження, що жодна людина не витримала б. Хоч НАСА і випробувала межеві інерційні навантаження на білкових кубиках, вони не зробили цього для стійкої поперечної вібрації. Якби у них було більше часу, вони це зробили.
Нешкідливе дрижання. викликане невеличким дисбалансом у паливній суміші, просто калатало вантажем. Айріс, прикручений міцними болтами, тримався добре. Білкові кубики всередині - ні.