Вони усі на хвильку задумались.
- А що з командою Гермеса? - порушуючи мовчанку, спитала Енні. - Чи не буде для них проблемою збільшити… - вона швидко порахувала подумки, - на 533 дні свою місію?
- Вони не вагатимуться, - сказав Мітч. - Жодної секунди. Тому Венкат і зібрав нас. - Він кинув на Венката осудливий погляд, - Він хоче, щоб ми вирішили замість них.
- Це правда, - сказав Венкат.
- Це має бути рішення капітана Ллюїс, - з натиском сказав Мітч.
- Безглуздо навіть питати її, - сказав Венкат. - Це ми повинні прийняти рішення - це питання життя й смерті.
- Вона командир місії, - сказав Мітч. - Рішення про життя та смерть - це її, дідько, робота.
- Заспокойся, Мітче, - сказав Теді.
- Лайно це, - сказав Мітч. - Ви, люди, оминали команду щоразу, як щось не складалось. Ви не сповістили її, що Уотні все ще живий, тепер ви не кажете їм, що є можливість порятунку.
- Ми вже маємо можливість для порятунку, - сказав Теді. - Ми просто обговорюємо ще одну.
- Посадка падінням? - сказав Мітч. - Хтось вірить, що це спрацює? Хоч хтось?
- Гаразд, Мітче, - сказав Теді. - Ти висловив свою думку, і ми тебе почули. Рухаймось далі. - Він повернувся до Венката. - Чи може Гермес працювати впродовж 533 дні після встановленого розкладом завершення місії?
- Має змогти, - сказав Венкат. - Можливо команді доведеться то тут, то там щось лагодити, але вони добре натреновані. Пам’ятайте, Гермес зроблений для виконання усіх 5 місій Арес. Він пройшов лише половину призначеного йому шляху.
- Це найдорожча річ, яку ми коли-небудь будували, - сказав Теді. - Ще один ми не збудуємо. Якщо щось не вдасться, команда загине, а з ними й програма Арес.
- Втрата команди була б великим лихом, - сказав Венкат. - Але Гермес ми не втратимо. Ми можемо керувати ним дистанційно. Тому поки реактор й іонні двигуни продовжують працювати, ми можемо повернути його.
- Космічні подорожі непередбачувані, - сказав Мітч. - Ми не можемо перетворювати це на дискусію про те, що буде найбезпечнішим.
- Я не згоден, - сказав Теді. - Це цілком дискусія про вибір того, що найбезпечнішим. І про те, скільки життів на кону. Обидва плани ризиковані, але повторне постачання Уотні запасів - це ризик лише для одного життя, у той час як маневр Річа Пьорнела - ризик для шістьох.
- Зваж на рівень ризику, Теді, - сказав Венкат. - Мітч має рацію. Посадка падінням - це великий ризик. Зонд може пролетіти проз Марс, може увійти у атмосферу не правильно і згоріти, він може ударитись об поверхню надто сильно й знищити харчі… ми оцінюємо шанси на успіх як 30%.
- Колоземне стикування з Гермесом здійсненніша? - спитав Теді.
- Набагато здійсненніша, - запевнив Венкат. - З затримкою сигналу менше секунди ми можемо керувати зондом просто з Землі, а не покладатись на автоматику. Коли настане час докуватись, майор Мартінез зможе пілотувати ним дистанційно з Гермеса взагалі без затримки сигналу. До того ж на Гермесі є команда, здатна впоратись з будь-якими труднощами, що можуть виникнути. І нам не доведеться робити вхід у атмосферу, запаси не муситимуть переживати удар на 300 м/с.
- Отже, - сказав Брюс. - У нас є високі шанси убити одну людину або низькі шанси убити 6 осіб. Йсусе. Як взагалі можна приймати такі рішення?
- Ми говоритимемо про це, відтак Теді прийме рішення, - сказав Венкат. - Не думаю, що ми можемо ще щось зробити.
- Ми б могли дозволити Ллюїс… - почав Мітч.
- Так, окрім цього, - перервав його Венкат.
- Питання, - сказала Енні. - Навіщо взагалі я тут? Схоже це розмова лише для вас, ботанів.
- Ти маєш бути у курсі, - сказав Венкат. - Ми не приймемо рішення просто зараз. Нам потрібно тихо вивчити деталі. Щось може просочитись, і ти має бути готовою викручуватись з питань.
- Як довго ми прийматимемо рішення? - спитав Теді.
- Вікно для початку маневру закінчиться за 39 годин.
- Гаразд, - сказав Теді. Слухайте всі: ми обговорюємо лише особисто або по телефону. Ніяких е-листів. І не говоріть про це ні з ким окрім присутніх тут. Останнє, що на треба - це тиск громадськості задля ризикованої ковбойської місії, яка може бути просто нездійсненною.
Беку.
Гей, друже. Як ти там?
Тепер, коли я у “жахливій ситуації”, я більше не мушу виконувати правила суспільства. Я можу з кожним бути чесним.
Зважаючи на це, я маю сказати… друже… ти мусиш сказати Джогансен про свої почуття. Я ти цього не зробиш, ти вічно шкодуватимеш.
Я не можу збрехати - мене може чекати поганий кінець. Я не уявляю, що вона думає про тебе. Чи про що-небудь. Вони дивакувата.
Але дочекайся завершення місії. Ти будеш з нею у човні ще два місяці. І якщо у вас налагодиться впродовж місії, Ллюїс уб’є тебе.