А проте, неможливо, щоб такі природи існували відокремлено. Адже, якщо опріч чуттєвих речей існуватимуть відокремлено від них інші й передніші тіла, то очевидно, що поруч із чуттєвими площинами мають існувати інші окремі площини, і також точки, й лінії (на тій самі підставі). А якщо так, то знову ж таки поруч із площинами, лініями й точками математичного тіла постають інші — відокремлені. (Адже нескладне передує складному: і якщо чуттєвим тілам [30] передують нечуттєві, то на тій самій підставі і площинам у нерухомих тілах передують площини, що існують незалежно. Тому це інші площини і лінії, ніж ті, що є разом із відокремленими тілами: отож одні є разом із математичними тілами, натомість другі передують математичним тілам.) Знову ж таки ці площини матимуть лінії, яким мають передувати інші лінії і точки на тій самій підставі; а цих точкам із передніших ліній — інші передніші точки, яким уже не передують жодні інші. Тож виходить безглузде нагромадження; адже маємо по одному тілу [30] поруч із чуттєвими, натомість по три площини — поруч із чуттєвими: ті, що поруч із чуттєвими, ті, що в математичних тілах, і ті, що є окремими від тих, що в них перебувають, — а також по чотири лінії і по п’ять точок. То якими з них займатимуться математичні науки? Адже не тими площинами, лініями й точками, що знаходяться в нерухомому тілі [35], бо знання завжди займається тим, що є переднішим. Те саме положення стосується і чисел: поруч із окремими точками будуть інші одиниці, і так само поруч із окремими видами сущого, чуттєвим і умоглядним. Отож буде забагато родів математичних чисел.
Далі, як можна розв’язати ті питання, що ми вже обговорювали в розгляді труднощів[189]? [1077α] [1] Предмет астрономії буде так само поза чуттєвими речами, як предмет геометрії. Але як це можливо для неба і його частин чи чогось іншого, що перебуває в русі? І так само з оптикою і вченням про гармонію: голос і зір будуть поза чуттєвими і одиничними речами, тож очевидно, що й інші чуттєві сприйняття та інші чуттєві речі; бо чому для одних має бути так, а для других інакше? А якщо так, то й тварини мають бути так само поза чуттєвим, коли вже й тут наявні чуттєві сприйняття.
Крім того, інколи певне загальне, опріч цих сутностей, висувають математики [10]. Тоді це вже буде деяка інша проміжна сутність, відокремлена від ідей і проміжних сутностей, що не є ані числом, ані точками, ані величиною, ані часом. Якщо ж це неможливо, то очевидно, що неможливі й ті сутності, відокремленні від чуттєвих речей.
Загалом же виходить протилежне й істині, і звичним поглядам, якщо прийняти, що математичні тіла існують, як певні відокремлені природи. Адже тоді необхідно, щоб вони, існуючи в такий спосіб, передували чуттєвим величинам, тоді як насправді вони є пізнішими: бо недоконана величина за виникненням є передніше, але за сутністю [20] пізніше, як-от неживе відносно живого.
Далі, завдяки чому і коли математичні величини становитимуть певну єдність? Чуттєві речі становлять єдність завдяки душі, або частині душі, або завдяки чомусь іншому (бо інакше вони були б множиною і розпадалися). Але оскільки вони діляться і являють собою кількості (posois), то яка причина того, що вони є нерозривною і сталою єдністю?
Крім того, те саме доводить спосіб виникнення. Спочатку виникає в довжину, потім — в ширину, насамкінець — в глибину, і мета досягнута. Отже, якщо те, що за виникненням пізніше, за сутністю — передніше, то тіло мало б передувати площині й довжині. До того ж воно є більш завершеним і цілим, оскільки виникає живим; але як може бути живою лінія чи площина [30]? Адже таке твердження суперечило б нашим чуттям.
Далі, тіло є певною сутністю (йому вже певним чином властива досконалість), але як можуть бути сутностями лінії? Не як певна форма та образ, як-от такою є душа, і не як матерія, як-от тіло: адже, здається, ніщо не здатне скластися ані з ліній, ані з площин, ані з точок. Та якби вони були певною матеріальною сутністю, то виявилося б, що це може статися. Отже, нехай за визначенням вони будуть передніше, [1077β] [1] проте не все, що є передніше за визначенням, є також передніше за сутністю.