Досконалим або закінченим[68] називається, по-перше, те, жодна частина чого не існує поза ним (наприклад, закінчений час кожної речі є час, поза яким можна знайти якийсь час, що є частиною цього часу); також те, [15] що за вправністю у своєму мистецтві та достоїнством і гарними результатами не може бути перевершене у своєму роді, наприклад, «досконалий лікар» та «досконалий флейтист» кажуть про тих, хто є бездоганними у своєму мистецтві. У переносному значенні ми говоримо так і про погане: закінчений донощик та закінчений крадій, позаяк також ми називаємо їх у певному сенсі «гарними», кажучи «вдатний» [20] крадій та «вдатний» донощик. Вправність також є певною досконалістю; адже кожна річ і будь-яка сутність є тоді досконалими, коли за видом їхнього особливого достоїнства їм не бракує жодної частини властивої їм за природою величини.
Далі, закінченими називаються речі, що мали добрий кінець, адже дійти [25] кінця означає бути закінченим, тому оскільки кінець є чимось останнім, ми в переносному значенні кажемо також про погане, що воно доконечно загинуло, доконечно знищено, коли ніщо не уникло знищення й лиха та нічого не лишилося наостанок. Тому й сконання в переносному значенні називається кінцем, оскільки і те, і друге є чимось останнім. А кінцева мета [30] є останнє, заради чого існує річ.
Отже, ось у скількох значеннях говориться про те, що називається досконалим або закінченим самим по собі: одні речі називаються так, оскільки ніщо не псує їхньої бездоганності, вони є неперевершеними і не мають жодної своєї частини поза собою; другі [33] — через те, що просто є неперевершеними у кожному роді і не мають жодної своєї частини поза собою; [1022α] [1] a вже інші називаються так тому, що або роблять щось, або мають щось, або пов’язані з чимось, або так чи інакше стосуються чогось, що називається закінченим (або досконалим) відповідно до двох перших значень.
Межею називається край кожної речі як перша точка, поза якою [5] немає жодної частини цієї речі, і як та перша точка, по цей бік якої перебувають всі її частини; також форма величини або того, що має величину; також мета кожної речі (тобто те, до чого спрямовані рух і дія, а не те, звідки вони виходять, утім, іноді і те, і друге, тобто і те, звідки виходять рух і дія, і те, до чого вони спрямовані); також сутність кожної речі та її чимбутність, адже це — межа [10] пізнання, тому що межа пізнання — це у певному сенсі й межа речі. Тож очевидно, що у скількох значеннях говориться про начало, в стількох же і навіть більше значеннях ідеться й про межу; адже начало є певною межею, натомість не будь-яка межа є началом.
Вираз kath’ hó («те, через що» або «по чому», «на чому»)[69] вживається в багатьох значеннях: в одному значенні йдеться про форму [15] і сутність кожної речі, наприклад, те, через що хтось добрий, — це саме добро; в другому — те, в чому першому щось природно з’являється, наприклад, колір на поверхні. Отже, по-перше, «те, через що» говориться про вид, по-друге — про матерію кожної речі та її субстрат. Загалом же вираз «те, через що», є рівнозначним [20] поняттю «причина», наприклад, у висловлюваннях: «через що він прийшов?» або «задля чого він прийшов?», а також «через що він зробив неправильний або правильний висновок?», або «що є причиною правильного або неправильного умовиводу?» Далі, «те, через що», або «на чому», «по чому» вживається щодо положення: «те, на чому він стоїть», або «те, по чому він іде»; адже всі ці висловлювання означають положення і місце.
Тому також [25] вираз «саме по собі» (kath’ auto) з необхідністю вживається в багатьох значеннях. По-перше, «саме по собі» означає чимбутність кожної речі, наприклад, Каллій — це «Каллій сам по собі» і чимбутність Каллія; по-друге, це те, що входить у щосність речі, наприклад, «Каллій сам по собі» є живою істотою, адже у визначенні міститься «тварина», тож Каллій є певною живою істотою. Крім того, [30] якщо щось є первинною властивістю речі або якоїсь із її частин, наприклад, поверхня є білою сама по собі, також людина є живою сама по собі, адже душа є певною частиною людини, в якій насамперед полягає життя. Далі, також як про «саме по собі» говорять про те, що не має іншої причини; так, є багато причин, які визначають людину: це жива істота, двонога тварина, але все ж таки людина є людиною [35] самою по собі. Крім того, «самим по собі» називається все те, що властиве одній речі і як одній, а тому воно є окремим саме по собі.
69
Розділ фактично розглядає різні значення прислівника κατὰ, що віповідають різним прислівникам в українській мові. Щодо цього розділу див. передмову перекладача.