Якщо не вважати визначенням пояснення [15] через додавання того, що визначається до чогось іншого, то постає питання, чи може бути визначення для чогось не простого, а подвоєного. Адже такі властивості з необхідністю мають пояснюватися через додавання до іншого. Наприклад, є ніс і увігнутість, і є кирпатість, як називається те, що складається з них двох, оскільки одне міститься в іншому, причому і увігнутість, і кирпатість є побіжними властивостями носа, але самі [20] по собі. Це не так як біле властиве Каллію чи людині, тому що Каллій є білим і ще побіжно є людиною, а так, як чоловіча стать властива живій істоті, рівне — кількості і як усе те, про що говориться, що воно є властивим саме по собі. А таким є все те, що неможливо пояснити окремо від пояснення й імені того, властивістю чого воно є, [25] як-от біле без людини можливе, тоді як жіноча стать без живої істоти ні. Тож у таких властивостей або немає чимбутності та визначення, або, якщо є, то в іншому сенсі, як про це вже йшлося[88].
Ще одне питання постає щодо цих властивостей. Якщо кирпатий ніс й увігнутий ніс — одне й те саме, то одним і тим самим будуть кирпате й [20] увігнуте; якщо ж ні, то, позаяк неможливо говорити про кирпате без речі, властивістю якої воно є саме по собі (адже кирпате є увігнутість у носі), або не можна назвати ніс кирпатим, або двічі буде сказано одне й те саме: «ніс ніс увігнутий» (бо «ніс кирпатий» означатиме «ніс ніс увігнутий»); тому безглуздо говорити про [35] чимбутність щодо таких властивостей; інакше ж матимемо регрес у безконечність, адже у кирпатому носі міститиметься ще інший ніс.
[1031а] [1] Отже, зрозуміло, що визначення може мати лише сутність. Якщо ж його мають інші категорії, то необхідно, щоб воно було через додавання, наприклад, визначення певної якості і непарного, адже неможливе визначення непарного без згадки про число, як неможливе визначення жіночої статі без згадки про живу істоту (кажучи «через додавання», я маю на увазі в тих випадках, де доводиться двічі говорити одне й те саме, як у наведених прикладах). Якщо ж це вірно, то не матимуть визначення подвоєні поняття, наприклад, «непарне число»; але це лишається непоміченим через неточність пояснень. Якщо ж матимуть визначення і ці поняття та речі, то або в якийсь інший спосіб, або, як було вже сказано[89], визначення й чимбутність мають вживатися в багатьох значеннях. [10] Тоді в одному значенні ніщо не матиме ані визначення, ані чимбутності, окрім сутностей, натомість в іншому значенні можна говорити про визначення й чимбутність також щодо інших речей. Отже, зрозуміло, що визначення є пояснення чимбутності і що про чимбутність можна говорити або лише щодо сутностей, або переважно щодо них, у первинному і прямому значенні.
[15] Слід розглянути, чи є річ та її чимбутність одним і тим самим, чи вони є відмінними, оскільки це певним чином корисно для дослідження щодо сутності. Адже здається, що річ не є відмінною від своєї сутності, а про чимбутність кажуть, що вона є сутністю речі.
Стосовно речей, які приписуються як побіжні властивості, схоже, [20] що тут річ і її чимбутність є відмінними, наприклад, біла людина і буття білою людиною (адже якщо це одне й те саме, то також буття людиною і буття білою людиною одне й те саме; бо, як стверджують, одне й те саме людина і біла людина, тож і буття білою людиною і буття людиною одне й те саме; з іншого боку, немає необхідності в тому, щоб річ і її чимбутність були одним і тим самим у побіжних властивостей, [25] бо не в однаковий спосіб стають тотожними річ і чимбутність та чимбутність і сутність; утім, може здатися, що річ і сутність можуть бути тотожними за збігом, як, наприклад, буття білим і буття освіченим. Здається, втім, що це не так.)