Може виникнути питання, чому жінка не відрізняється від чоловіка за видом, [30] притому, що жіноче й чоловіче є протилежними одне одному, а відмінність є протилежністю; і чому тварини жіночої та чоловічної статі не відрізняються за видом, хоча ця відмінність властива самій природі тварині, а не так, як-от білий чи чорний колір; жіноча й чоловіча статі властиві тварині як такій. Це питання майже те саме, що й питання, чому [35] одна протилежність робить речі різними за видом, а друга ні, наприклад, «те, що пересувається сушею» і «наділене крилами», створює таку відмінність, а білий чи темний колір ні. Чи, можливо, річ у тім, що одні протилежності стосуються властивостей роду у власному сенсі, тоді як інші протилежності стосуються їх меншою мірою? І оскільки є форма і є матерія, [1058β] [1] то ті протилежності, що стосуються форми, створюють відмінність за видом, а ті, що пов’язані з матерією, не створюють. Тому ані білий, ані чорний колір не створює відмінності в людини, і між білою людиною і чорною немає відмінності за видом, [5] навіть якщо кожну з них позначити окремим іменем. Адже людина в цьому випадку розглядається як матерія, а матерія не створює відмінності; як ціла конкретна річ вони є відмінними, проте за видом відмінності немає, оскільки вони не є протилежним за визначенням і за формою. Це є [10] останній неділимий вид; справді, Каллій — це визначення, або форма, разом із матерією; тож конкретна людина є білою, оскільки Каллій білий; отже, людина є білою побіжно. Так само не є відмінними мідне та дерев’яне кола; натомість мідний трикутний та дерев’яне коло розрізняються за видом не через матерію, а тому що між ними є протилежність [15] у визначенні й формі.
Проте чи не робить матерія речі різними за видом, коли вона саме є певним чином різною? Можливо, в певному сенсі все ж таки робить? Адже чому цей кінь є відмінним від цієї людини за видом, хоча в цьому випадку у визначенні форма береться разом із матерією? Справді, і між білою людиною, і між чорним конем є протилежність, і притому [20] за видом, але не тому, що одна є білою, а другий — чорним, позаяк навіть якби обоє були білими, вони все одно були б відмінними за видом. Що ж стосується чоловічої та жіночої статі, то вони справді є властивостями живої істоти, але не за її сутністю, а натомість притаманні матерії і тілу, а тому те саме сім’я може стати істотою жіночої або чоловічої статі в ході певного перетворення. Отже, що означає бути відмінним за видом, [25] і чому одні речі відрізняються за видом, а інші ні, ми з’ясували.
Оскільки протилежності є відмінними за видом, а минуще й неминуще є протилежності (адже позбавленість — це певна нездатність), минуще й неминуще необхідно мають бути відмінними за родом.
Отже, поки йдеться про ці поняття як загальні терміни, [30] схоже, немає необхідності в тому, щоб щось неминуще і минуще були різними за видом, як-от щось біле і чорне (адже одне й те саме може бути і білим, і чорним навіть воднораз, якщо воно є загальним; скажімо, людина може бути і білою, і чорною, і навіть якщо йдеться про конкретну одиничну людину, то одна й та сама людина [35] може бути — але не одночасно — і білою, і чорною, хоча біле є протилежним чорному).
Але одні протилежності притаманні деяким речам побіжно (як-от ті, про які щойно йшлося, так і багато інших), тоді як для інших це неможливо, і до них також належать минуще й неминуще, [1059α] [1] адже ніщо минуще не є таким побіжно. Справді, побіжна властивість може і не бути наявною, натомість бути минущим — властивість, що з необхідністю належить тому, чому вона притаманна. Інакше минуще і неминуще були б одним і тим самим, [5] оскільки тоді одна й та сама річ може і бути, і не бути минущою. Таким чином, [бути] минущим — сутність або належить до сутності кожної минущої речі. І те саме стосується неминущого; і минущою, і неминущою річ є необхідним чином. Отож те, стосовно чого і внаслідок чого одне є минущим, а друге неминущим, [10] містить у собі протилежність, а тому вони з необхідністю є різними за родом.
Отже, зрозуміло, що ті ідеї, про які деякі говорять, існувати не можуть; адже тоді людина буде і минущою, і неминущою. Про ідеї, одначе, кажуть, що вони є тотожними одиничним речам за видом, а не просто мають те саме ім’я; натомість різні за родом речі є більш віддаленими одна від одної, ніж речі різні за видом.
Книга XI (Κ)
[1059α] [18] Отже, мудрість є певною наукою про начала, що зрозуміло з нашого розгляду сказаного про начала іншими [20] у перших розділах книги[152]. Можна було б також поставити питання, чи слід убачати в мудрості одну науку чи багато. Адже якщо одну, то одна наука завжди є наукою про протилежності, натомість начала не становлять протилежність між собою. Якщо ж не одну, то які науки варто вважати мудрістю?