Запитання: Який характер мали матеріали, зняті вами на п'ятнадцяти фотоплівках і передані Вінну?
Пеньковський: Ці матеріали мали економічний і політичний характер.
Запитання: А відомості воєнного характеру були в них?
Пеньковський: Ні, не було. Воєнну інформацію я давав усно.
Запитання: Хто з розвідників був присутній на цих зустрічах?
Пеньковський: На цих зустрічах були присутні п'ять розвідників, яких я назвав: три англійські й два американські, і з ними всіма я зустрічався п'ять разів.
Запитання: Назвіть цих осіб.
Пеньковський: Ослаф, Радж, Грільє, Александр, Майл.
Запитання: Який характер мали ці зустрічі?
Пеньковський: Ці зустрічі мали конспіративний характер, і на цих зустрічах знову йшлося про необхідність вивчення шпигунської техніки. Я вивчав два радіопередавачі, контейнери для закладання шпигунських відомостей у тайники, різноманітні за своєю конструкцією. Ось такі повні завдання вирішувалися на цих зустрічах.
Запитання: Чи були розмови про матеріали, які ви передали раніше?
Пеньковський: Так, аналізували матеріали, які я передав. Крім того, розвідники цікавилися моїми знайомими серед працівників радянського посольства в Парижі, складом нашої радянської делегації.
Запитання: Чи показували вам фотокартки, на яких були ваші знайомі?
Пеньковський: Так, мені показували фотоальбом, де я побачив знайомих із посольства.
Запитання: А крім співробітників посольства ви ще когось із знайомих упізнали?
Пеньковський: З цією метою мені показали фотокартки співробітників торгпредства, радянських представників — економістів, техніків-спеціалістів, які бувають у Франції.
Запитання: А про військовослужбовців ішла мова?
Пеньковський: Так, вони запитували, кого я знаю з військовослужбовців. Я зустрів одного знайомого, якого трохи знав і який там працював військово-морським аташе. От про нього й говорили.
Запитання: Ви зустрічалися в Парижі з Анною Чізхолм?
Пеньковський: На передостанній зустрічі з розвідниками на конспіративній квартирі я побачив Анну; я був здивований, що вона в Парижі. Мені сказали, що Анна в Парижі проводить спою відпустку. Тоді ж ми з Анною знов уточнили місця і час зустрічей.
Запитання: Чи були вироблені інші способи зв'язку з іноземними розвідниками, крім зв'язку через Вінна й Анну?
Пеньковський: Так, тоді ж докладно обговорювалося питання, як використати тайник «номер один», який мені назвали, і йшла мова також про вибір місця, де я міг би обладнати інші тайники.
Запитання: Які ще, крім тайників, способи зв'язку запропонували вам розвідники?
Пеньковський: Мені запропонували ще один спосіб зв'язку, який можна було використати в разі гострої потреби й неможливості вдатися до попередніх варіантів зв'язку. Для цього я кожного місяця двадцять першого числа о двадцять першій годині мав приїздити в район готелю «Балчуг» і по заздалегідь обумовленому паролю діставати через зв'язкового вказівки або ж передавати йому шпигунські матеріали.
Запитання: Який було обумовлено пароль?
Пеньковський: Я повинен був прогулюватись по набережній з цигаркою в зубах, а в руці тримати книжку чи пакет, загорнуті в білий папір. Очевидно, опис мого зовнішнього вигляду був відомий тому, хто прийде на зв'язок. До мене мав підійти чоловік у розстебнутому пальті, також з цигаркою в зубах і сказати: «Містер Алекс, я від ваших двох друзів, які шлють вам свій великий, великий привіт». Повторення двічі «великий, великий» та «від ваших двох друзів» і означало умовний знак.
Запитання: Якою мовою мала вестися розмова?
Пеньковський: Англійською.
Запитання: Чи була домовленість у Парижі про встановлення зв'язку в Москві з якимсь американським дипломатом?
Пеньковський: Ні, в Парижі мені про це нічого не говорили. Я дізнався про це з інструктивного листа, одержаного від Гревілла Вінна в липні 1962 року, й по тих фотокарточках, які мені тоді ж показав Гревілл Вінн.
Запитания: А коли ви дізналися про ім'я Джонсон?
Пеньковський: Про ім'я Джонсон я дізнався з того самого листа, якого одержав 2 липня 1962 року через Гревілла Війна, в день його приїзду до Москви.
Запитання: Як ви домовилися про вашу зустріч із Джонсоном, і як ви його мали впізнати?