— Sie sind sicher, dass sie hier interniert ist, ja?
— Ja.
— Aber woher wissen Sie das eigentlich?..
— Ich weiß es ganz einfach.[76]
Ці слова чи інші, то ж неважливо, правда, Костоньку? Важливо, як ти на нього дивишся.
А німець переходить у контрнаступ.
— Wenn sie verhaftet wurde, dann bedeutet es, mein Herr, dass sie was angestellt hat. In welchem Verhältnis steht sie zu Ihnen? Sie haben in Warschau vor dem Krieg gewohnt, Sie sind nicht aus dem Reich, oder?[77]
Відбий, Костоньку, але ж у який бік мені це відбити? Чи далі вимагати і грати гостро, чи радше в інший бік — пошукати полюбовного рішення? Адже тобі подобається округле, тепле лице цього урядника в сірому мундирі, скромному мундирі зі скромною стрічкою Залізного Хреста на ґудзику, твій батько, Костоньку, мав таку саму, пам’ятаєш, пам’ятаю. Той, мабуть, теж за першу війну, бо за що ж іще, за цю ще дати не могли, хоча тобі вже дали інші хрести, а він ненабагато старший, ніж ти, Костоньку, може років на десять, тож, мабуть, думаєш собі, його мобілізували в 1918-му, правильно думаєш, бо так воно й було, а потім була звична історія таких солдатів, як ото він, фрайкорів, путч Каппа, Stahlhelm[78], темні роки Ваймару[79], SA, потім SS, Geheime Staatspolizei[80], служба, на якій він нічим особливо не вирізнявся, ні поганим, ні хорошим, і ти того не знаєш, Костоньку, а все ж якось те розпізнав, якось доходиш до того з його округлого лиця із добрими блакитними очима.
А тому, напевне, геть братання, так? Тому передовсім коротко кажеш про себе, про те, як важко німцеві у Варшаві, аж нараз щось мені підказує, хтось мені підказує, і нараз я згадую свого батька, котрий воював у великій війні, а потім kämpfte mit den polnischen Aufständischen um Oberschlesien[81], а я воював над Бзурою в польському мундирі, мене відзначено було Хрестом Хоробрих.
І я привернув його увагу.
— Also Sie sind Deutscher?..[82] — зацікавлено питає.
Підтверджую, очевидно, ja, natürlich, natürlich, ich war polnischer Staatsbürger[83], я сповнив свій обов’язок до кінця — зараз Польщі вже немає, тому свою присягу я вважаю сповненою і можу нарешті поєднатися зі своїм справжнім, національним фатерляндом. Я бачу, як у ньому розгорається ця суперечність: німець, але воював супроти нас, але риторика така, яку він розуміє, яка до нього промовляє. Він зацікавився розмовою зі мною, а це найважливіше.
Але тільки б я не забував, ким є направду, хоча відчував, що подібне мені далося би без жодних проблем.
Не забудеш, Костоньку.
А тим часом, до речі, Костику, до речі. Якщо вже ми в такому панібратстві, то побалакаймо як вояк із вояком. То моя коханка. Вона полька, проте геть аполітична.
— In Zeiten des Krieges ist alles politisch, jeder ist politisch[84], — слушно зазначає мій співбесідник.
Я погоджуюсь, але негайно апелюю до досвіду, котрий має бути йому близьким: чи ж пан не доклав би всіх можливих зусиль, аби врятувати дівчину, близьку серцю, чи вона полька, чи будь-хто?
— Sie denken dock nicht vielleicht, dass ich mich in eine Judenbraut verlieben könnte, oder? — сміється сірий мундир. — Andererseits, richtet sich das Herz nach parteilichen Reden?[85] — притишено додав, підморгуючи.
Отже, він є або ж буде закоханий, раз уже такі дрібні нюанси любовних пригод йому не чужі.
Штурмфюрер Меркель, так звучить його прізвище, яке він не може тобі назвати, бо має таке розпорядження. І штурмфюрер розуміє. Але штурмфюрер Меркель має ще й свої міркування. Він має свої потреби, має в Берліні дівчину, котрій не може запропонувати одруження, бо вже одружений із жінкою, про яку не дбає. А чорноволоса і блакитноока дівчина, дівчина, котру звати Бернадетт, важить йому більше, ніж будь-що інше на світі, і через те він як шалений, тим паче що був її першим коханцем і як останній дурень гадав, що зможе купити собі її вірність пересланими з фронту подарунками.
З фронту, бо він так і не сказав їй, що працює в ґестапо. Бо він дурень, бо гадає, що вона могла б того бридитися, а гадає так, бо Бернадетт щиро ненавидить нацистів і кохається в джазі, то як би вона могла покохати ґестапівця?
Як я вже згадувала, штурмфюрер Меркель — дурень, він не розуміє кохання: Бернадетт кохала б його нацистом, комуністом чи жидом, а якщо не буде йому вірною, то це тому, що перестане його кохати, а не тому, що він не заспокоїв її пересланим військовою поштою золотом.
Золотом, якого вона не потребує і яким не переймається, вона переймається лише його очима, теплими м’якими вустами і низьким голосом, переймається тим, як він шепоче їй на вухо, коли вони лежать голі в зім’ятій постелі, в її маленькій кімнатчині на Зедан-штрассе на Шонеберґу.
76
— Ви певні, що вона тут ув'язнена? — Так. — А звідки ви це знаєте? — Просто знаю.
77
— Якщо її заарештували, пане, це означає, що вона щось зробила. Що вам до неї? Ви жили у Варшаві до війни, ви не з Райху, так?
78
Скоріш за все, мається на увазі сталевий піхотний шолом, що в часи Першої світової замінив собою пікельгельм.
79
Ваймарська республіка — німецьке державне утворення, офіційна назва — Німецька Держава, існувала в 1919–1933 роках, її існування закінчилося з приходом до влади Гітлера.
85
— Ви ж не думаєте, що я міг би закохатися в жидівську шмату, правда ж? З іншого боку, хіба можна наказати серцю?