Хоча ж, дивлячись на посіпак Невяра, я подумав, що мені придався б ще хтось більш поважний.
Кілька охоронців вже чекало на мене при вхідних дверях. Один безцеремонно похлопав мене по плащу, реквізував сигарети і запальничку, після чого жестом показав: всередину.
Шеф і повелитель на володіннях чекав мене в салоні, біля каміну. Грива темного волосся з непокірним локоном, на пальці перстень з придуманим гербом, біля ніг шкіра білого ведмедя, якого, начебто, застрелив на полюванні сам Невяр.
Сам я бачив таких у русаків на базарі за половину скриньки горілки.
- Гора з горою не зійдеться, а людина з людиною… - філософськи кинув він з-за склянки з віскі. – І що ж такого спровадило тебе на цю сторону Вісли?
- Привіз ваш товар. Ви платите, і мене вже немає.
Невяр скривився, покрутив головою.
- Це не так просто, Москаль… Ну, і чого це ти на мене так дивишся? Ти ж, власне, завжди ним і є, чи ні? Єбаним, червоним москалем.
Релігія – то є опіум для мас.
- "Невяровський" – то є дуже цікаве прізвище. – Я підійшов ближче, сів у фотелі навпроти нього. – Наскільки пам'ятаю, дівоче прізвище твоєї матері було Навроцька, так? Дуже красиве сполучення, атеїзм з криптоіудаїзмом. Чи може в зворотному порядку? Спочатку зрада, а потім апостазія[35]?
Невяровський почервонів, інстинктивно торкнувся медальйону під сорочкою. Ніхто, в кого на передпліччі витатуйований папа-поляк, не міг залишитися байдужим до таких слів. Але ж по хвилі заспокоївся, знову обіперся на спинку крісла.
- Нащо ти сюди приліз, Москаль? Тобі ж відомо, що це не твій терен.
- Допомагаю Здуньському. У його собаки срачка, сам він не може дати ради. Ледве встигає гівно у вікно викидати. Тут я тільки як посланець.
- Тобі потрібно бабло. У місті говорять, що ти шукаєш готівки.
От же ти гнидо, Щербовський, - подумав я. Товстун повинен був відразу ж, як я пішов, роздзвонити половині міста, що я у нього був. Ну нічого, потім порахуємося.
- Дочка виходить заміж за багатого швейцарця, я збираю посаг. – Я налив собі віскаря, понюхав і скривився з відразою. – Як ти можеш це пити, Невяре? Це ж звикла горілка, явно підкрашена карамеллю та лаком.
- У мене нема тих грошей, Москаль.
Мені зробилося, як би сказати, гаряче. Від враження я навіть зробив ковток, щоб замаскувати збентеження.
- Що ж, тоді у мене немає цього товару.
Я відставив склянку і почав підніматися. Невяр утримав мене заспокійливим рухом:
- Почекай. Мій контрагент запізнився, мав бути сьогодні вранці у Варшаві. Їде з Силезії… Почекай пару днів, трошки охолонь. А потім заскочиш. Хіба що…
Я відчув застерігаючий укол в серце. Напевне так реагує голодна щука, побачивши в мутній воді перед собою несподіваний блиск блешні.
- Як хочеш, то кажи. Не бажаєш, я збираюся та продаю комусь іншому.
- Спокійно, спокійно, пане Москаль. Раз ти вже маєш товар при собі, то виїдь йому назустріч. Прокрутиш на раз-два, а я не буду чекати як дурень. І готівка потім швидше обернеться.
- Будеш винен мені послугу, Невяре.
- Хо-хо, торгуємося! – зраді один з найбільших босів Прушкува. – А чи не здається тобі, що цим, ти сплатиш давній борг? Це тоді, коли я не сказав тебе відразу стукнути?
- Не треба жартів. Я один з тих, що мешкають по правильному боці ріки, з яким ти ще не побив горщики. Тобі знадобиться хтось, кому…
- …кому я зможу довіритися?
Блиск в очах гангстера зрадив, що пропозиція його зацікавила.
- Кому ти за визначенням змушений не вірити. Що то за люди, від яких їде кур'єр, німці?
- Чехи. Москаль, тобі відомо, що якщо я до них зараз подзвоню, то вже відступу не буде? Тобі прийдеться поїхати.
- Звичайно.
Невяр вийняв побілку, вистукав номер. Деякий час прислухався до сигналу, потім проторохтів щось на варварській, шорсткій говірці. Я зрозумів тільки власне ім'я, кілька назв місцевостей і якісь відірвані числа. Хазяїн взяв картку, щось записав на ній, після чого задоволено покивав. Подивився на мене.
- Їдеш. Вони будуть чекати через п'ять годин, ось адреса мотелю, в якому вони зупинилися. В тебе є хтось для безпеки?
- Відколи ти за мене турбуєшся, Невяре?
- Я, - пирхнув Невяровський. – Як на мене, привези мені мої гроші й здихай. Але ж дурна була б справа, якщо б по дорозі тебе зацапали гайці, га?
В першу хвилину я не зрозумів, потім подивився на склянку з віскі, яки тримав у руці. Потім міцно вилаявся. Невяр лише засміявся і порухом руки показав: вільний.
Я власне записався на другу посаду у диявола. І не те, щоб я його так боявся; ніскілечки. Просто було б краще,щоб ніхто з моїх кіл про це не дізнався.
35
Гра слів: "Невяровський" – "той, що не вірить", Навроцька (від "nawrócić") – обернутися до істинної віри (з іудаїзму?). Апостазія – відступництво.