Елена Ферранте
Моя неймовірна подруга
ГОСПОДЬ:
Приходь сюди безпечно завше,
На ваш-бо рід не маю ворожди;
А з духів заперечення, лукавче,
Ти був мені найстерпніший завжди.
Людина не всякчас діяльності радіє,
Понад усе кохає супокій;
Потрібен їй супутник ворушкий,
Щоб бісом грав і збуджував до дії.
Вказiвник дiйових осiб
Фернандо Черулло — чоботар.
Нунція Черулло — мати Ліли.
Раффаелла Черулло — для всіх Ліна, лише для Елени — Ліла.
Ріно Черулло — старший брат Ліли, теж чоботар.
Ріно — так зватимуть і сина Ліли.
Інші діти.
Елена Ґреко — її називають Ленучча або Ленý. Старша дочка, після неї
Пеппе, Джанні та Еліза.
Батько — працює вахтером у мерії.
Мати — домогосподарка.
Дон Акілле Карраччі — чудовисько-страхолюд із казок.
Марія Карраччі — дружина дона Акілле.
Стефано Карраччі — син дона Акілле, м’ясник у сімейній ковбасно-м’ясній лавці.
Пінучча та Альфонсо Карраччі — ще двоє дітей дона Акілле.
Альфредо Пелузо — столяр.
Джузеппіна Пелузо — дружина Альфредо.
Пасквале Пелузо — старший син Альфредо та Джузеппіни, муляр.
Кармела Пелузо, її називають ще Кармен — сестра Пасквале, продавчиня у крамниці.
Інші діти.
Родина Каппуччо (родина божевільної вдови):
Меліна — родичка матері Ліли, божевільна вдова.
Чоловік Меліни, що розвантажував ящики з овочами та фруктами на ринку.
Ада Каппуччо — дочка Меліни.
Антоніо Каппуччо — її брат, механік.
Інші діти.
Донато Сарраторе — контролер-залізничник.
Лідія Сарраторе — дружина Донато.
Ніно Сарраторе — старший із п’яти дітей Донато та Лідії.
Маріза Сарраторе — дочка Донато та Лідії.
Піно, Клелія та Чиро Сарраторе — менші діти Донато та Лідії.
Нікола Сканно — зеленяр.
Ассунта Сканно — дружина Ніколи.
Енцо Сканно — син Ніколи та Ассунти, теж зеленяр.
Інші діти.
Сільвіо Солара — власник бару-кондитерської.
Мануела Солара — дружина Сільвіо.
Марчелло та Мікеле Солари — сини Сільвіо та Мануели.
Синьйор Спаньйоло — кондитер бару-кондитерської «Солара».
Роза Спаньйоло — дружина кондитера.
Джильйола Спаньйоло — дочка кондитера.
Інші діти.
Джино — син аптекаря.
Ферраро — вчитель і бібліотекар.
Олів’єро — вчителька.
Джераче — викладач у гімназії.
Ґальяні — викладачка у ліцеї.
Нелла Інкардо — двоюрідна сестра вчительки Олів’єро з Іскії.
Пролог. Замести сліди
Уранці мені зателефонував Ріно. Я думала, що знову почне просити грошей, і вже намірилася відмовити йому. Але причина дзвінка була зовсім інша: його матір ніде не могли знайти.
— І давно її немає?
— Та вже зо два тижні.
— І ти кажеш мені про це тільки зараз?!
Мій тон, мабуть, здався йому ворожим, хоча я не почувалася ані сердитою, ані обуреною, у голосі був хіба що легкий відтінок сарказму. Він хотів було дати мені належну відсіч, але зміг лише пробурчати щось нерозбірливо, плутаючись у словах та перемішуючи діалектні вислови із загальновживаними італійськими. Ріно думав, що мати просто десь бродила по Неаполю, як завжди.