По виповідженні завішення зброї обі сторони розпочали в приспішеному темпі свої бойові приготування — українці до дальшого продовжування офензиви, а поляки до її здержання і відбиття. В тій цілі вже в перших днях березня пересунено з-під Львова на наш рудецький відтинок два дальші курені УСС-ів, тобто — 4-тий курінь пор. Струця і 3-тий курінь пор. Іваницького, з групи «Щирець» — курінь пор. Михайла Ліщинського, з групи «Хирів» — курінь сотника Антона Ліськевича, з групи «Крукеничі» — курінь сотника Корабейка, з Самбора — пробойовий гуцульський курінь — чет. Гриця Голинського та V/36 коломийський курінь. Артилерію рівнож скріплено трьома батеріями, себто — батерією польових гармат сотника Поліхи, батеріею гірських гармат пор. Івана Балешти (мій шкільний товариш згинув у бою під Судовою Вишнею) та пів-батеріею далекострільних тяжких, 42-лінійних гармат пор. Костинчука. В той спосіб до повної офензиви сконцентровано на відтинку групи «Рудки» між Городком Ягайлонським і Судовою Вишнею 12 куренів піхоти й 8 і пів батерій артилерії. Бойовий стан цих сил виносив около 6 000 крісів, 90-100 скорострілів та 34 гармат.
В дні 6 березня, 1919 р. відбулась у селі Гошани, на приходстві, воєнна нарада, чи пак воєнна відправа, на якій подано нам до відома, у формі приказу, плян нашої дальшої офензиви на Вовчухи і Братківці. В цій відправі взяли участь: полковник Гриць Коссак, комендант ІІІ-го Галицького корпусу та його шеф штабу отаман Долежаль, підполковник Антін Кравс, комендант 8-мої самбірської бриґади, з шефом штабу поручником Шльосером, отаман Букшований, комендант бриґади УСС-ів, отаман Білокриницький, комендант Дніпровської Гарматньої бриґади і сотник Карло Гофман, комендант групи «Рудки». З нижчих комендантів були присутні: сотник Носковський, комендант полку УСС-ів, сотник Станімір, комендант ІІ-го куреня групи «Рудки», сотник Антін Ліськевич, комендант ІІІ-го куреня групи «Хирів», сотник Корабейко, комендант куреня групи «Крукеничі», поручник Іванович, Струць та Іваницький, коменданти куренів У СС-ів: 1-го, IV-гo і ІІІ-го, поручник Михайло Ліщинський, комендант щирецького куреня, поручник Володимир Левицький, комендант 11/24 коломийського куреня, четар Ясінчук, комендант 1/24 коломийського куреня, четар Гриць Голинський, комендант пробоєвого гуцульського куреня та комендант V/36 куреня. Від артилерії були приявні: штабскапітан Цибульський, комендант 1-го полку і штабскапітан Левковцев, комендант 2-го полку Дніпровської Гарматної Бриґади та три коменданти самостійних батерій — сотник Поліха, поручник Іван Балешта і поручник Костинчук.
Нарада почалась о год. 1-шій по полудні. Отаман Долежаль, шеф штабу ІІІ-го корпусу, запізнав приявних з пляном офензиви та вияснив поодинонким комендантам частин їхні завдання. Про оцінку пляну не було мови, бо це вже не був плян, а готовий приказ, затверджений Начальною Командою. Після цього приказу поділено всі сконцентровані до наступу частини на три групи: 1) Групу «Городок», що складалась з двох куренів — з ІІ-го куреня сотника Станіміра Осипа з групи «Рудки» і куреня поручника Михайла Ліщинського з групи «Щирець», під командою сотника Осипа Станіміра. 2) «Вовчухівську групу» отамана Букшованого творили три курені У СС-ів, І-ший, ІІІ-тий і ІV-тий та курінь II/24 Володимира Левицького. 3) Групу «Судова Вишня» під командою сотника Антона Ліськевича, в склад якої входили:
ІІІ-тий курінь сотника Ліськевича з групи «Глибока», І-ший курінь поручника Гладиловича з групи «Рудки», курінь сотника Корабейка, з групи «Крукеничі», 1/24 курінь чет. Ясінчука і У/36 коломийський курінь. Окремий пробойовий гуцульський курінь четаря Гриця Голинського творив осібну тактичну одиницю до спеціяльного призначення і був під безбосередньою командою підп. Кравса. Ціллю офензиви було проломання залізничої лінії поміж Городком Ягайлонським і Судовою Вишнею, а відтак окрилюючий наступ на Городок і дальше на схід. Удару на захід з метою заняття Судової Вишні не передбачувалось. Вступне завдання, а саме — проломання польського фронту в околиці Вовчух і Родатич, мав виконати окремий загін чет. Голинського, після чого центральна група отамана Букшованого мала йти на північ, щоб получитись із Янівцями і відтак з півночі, заходу і півдня вдарити на Городок і його здобути. Група «Городок» мала обороняти праве крило наступаючої центральної групи і зайняти городецьке передмістя та сильно укріпитись від сторони Черлян. Група «Судова Вишня» мала чисто дефензивний характер, тобто мала сильно вкопатись і здержувати ворога до слушного часу, це є — мала забезпечити зади обох наступаючих на Городок груп від сторони Перемишля. Всіми операціями мав керувати підп. Антін Кравс та його шеф штабу поручник Шльосер, з осідком в Рудках. Команда групи «Рудки», з сотником Гофманом й адьютантом поручником Йовиком, мала перенестись до Гошан, на приходство, а її допомогові установи залишились у Рудках для обслуги цілого фронту харчами і муніцією. Так в загальному виглядав плян, чи пак приказ, вовчухської офензиви у її другій фазі. Початок акції був назначений на 8-го березня, 1919 р., 5-та година ранку.