Після цього хазяїн трактира став дуже ввічливим до подорожніх і дав їм смачну вечерю. Коли вони їли. хлопчик-мрійник запитав свого нового знайомого:
— Де ви взяли так багато коштовностей?
— Гаразд, я скажу тобі, — відповів гном. — Коли жителі Країни Оз забирали в мене моє королівство,— а забрали його тільки через те, що воно було моїм і що я хотів пристосувати його до себе, — вони сказали, що я можу взяти з собою стільки оцих коштовних камінців, скільки понесу на собі. От я й наробив на своїй одежі безліч кишень і набив їх ущерть. Коштовності — дуже хороша штука, коли вони супроводять тебе у мандрах. За них можна купити що завгодно.
— А вони кращі за золоті кружечки? — запитав Кікі.
— Найменший з оцих камінців вартий сотні таких золотих кружечків, як ти вкрав у старого чоловіка.
— Не розмовляйте так голосно, — стривоженим голосом попросив Кікі. — А то ще хтось почує, що ви сказали.
Після вечері вони вийшли разом прогулятись і колишній король гномів сказав:
— Ти знаєш Патлача, Страшила, Бляшаного Лісоруба, Дорогі, Озму та інших людей Країни Оз?
— Ні, — відповів хлопець, — я ніколи не залишав Гори Жвак, аж поки одного дня не перелетів яструбом через Смертоносну Пустелю.
— Значить, ти ніколи не бачив Смарагдового Міста в Країні Оз?
— Ніколи.
— Он як! — протягло сказав потворний гном. — Зате я добре знаю цих людців з Країни Оз, і ти можеш сам здогадатися, що я їх усіх ненавиджу. Весь час, блукаючи по світу, я сушу мозок над тим, як би їм помститися. Тепер, коли я зустрів тебе, у мене визрів план. Я завоюю Країну Оз і стану там королем, бо це навіть краще, ніж бути королем гномів.
— А як ви це зробите? — поцікавився Кікі Ару.
— Не має значення, як. Передусім мені треба домовитись з тобою. Скажи мені секрет перевтілення, і я віддам тобі повну кишеню своїх камінців, найбільших і найгарніших з усіх, що я маю.
— Ні, — відмовився Кікі.
Він одразу збагнув, що коли поділиться своєю силою з іншим, то це буде небезпечно для нього самого.
— Я віддам тобі дві кишені перлин, — запропонував гном.
— Ні, — відповів Кікі.
— Я віддам усі свої коштовності!
— Ні, ні й ні! — тричі повторив Кікі. Настирливість гнома вже починала непокоїти його.
— Ну, як не хочеш,-— мовив Злючка-Закарлючка, кинувши на хлопця недобрий погляд, — то я скажу хазяїну трактиру, що ти вкрав оту золоту монету, і він запроторить тебе у в’язницю.
Кікі лише засміявся у відповідь на цю погрозу.
— Перш ніж він це зробить, — сказав хлопець,— я обернуся на лева і розірву його на дрібненькі шматки, або на ведмедя і з’їм його, або на муху й полечу туди, де він мене ніколи не знайде.
— А ти справді можеш зробити таке чудо? — здивовано запитав старий гном.
— Звичайно, — заявив Кікі. — Я можу обернути вас на суху тріску, на шматок м’яса, на камінь, і так залишити отут біля дороги.
Злий гном помітно затремтів, почувши такі слова, але це ще більше розпалило його бажання заволодіти секретом.
Трохи помовчавши, він сказав:
— Ну то давай зробимо так: якщо ти допоможеш мені завоювати Країну Оз і обернути її жителів — моїх запеклих ворогів — на тріски чи каміння, сказавши мені свій секрет, я згоден зробити тебе правителем цієї Країни. А сам я буду твоїм першим міністром і стежитиму, щоб усі твої накази виконувались.
— На це я згоден, — відповів Кікі, — тільки все одно не скажу свого секрету.
Гнома так розлютила ця відмова, що він почав скакати, мов навіжений, бризкаючи слиною і задихаючись. Минуло чимало часу, перш ніж Злючка-Закарлючка опанував себе. Та хлопчик анітрохи його не злякався. Він сміявся із старого недоброго гнома і цим ще більше розлючував його.
Давайте облишимо цю справу, — запропонував Кікі, коли Злючка-Закарлючка трохи заспокоївся. — Я не знаю тих жителів Країни Оз, про яких ви тут згадували, отже вони мені не вороги. І якщо вони вигнали вас із вашого ж королівства, то це тільки ваша провина, а не моя.
— А ти хіба не хотів би стати королем у цій чудовій казковій країні? — запитав Злючка-Закарлючка.
— Чого ж, хотів би, — відповів Кікі Ару. — Тіль ки ж ви самі мітите на короля, і це нас може посварити.
— Ні, — сказав гном, намагаючись обдурити хлоп ця. — Це вже вирішено. Я не думаю ставати королем Країни Оз. Я навіть можу не жити в цій країні. Перш за все я хочу помститись. Коли ми підкоримо Країну Оз, я матиму досить чарівної сили, щоб відвоювати назад і своє власне королівство гномів. Тоді я назавжди повернуся у власні підземні печери, де жити краще, ніж на самісінькій маківці землі. Отже я пропоную таке: допоможи мені перемогти Країну Оз, щоб помститись, допоможи мені відняти чари у Клінди та їхнього Мудреця, і ти залишишся королем Країни Оз на віки вічні.