— Що ж це таке, капітане?
— Чарівна Квітка, — сказав той. — Це напрочуд гарна рослина, яка росте в золотому горщику і розквітає всіма квітами, міняючи їх безперервно одні за одними. Якусь хвилину на ній прекрасні квіти та бруньки троянд, потім — тюльпани, далі — хри… хри…
— …зантеми, — допомогла йому Дороті.
— Так, так, саме вони. Потім жоржини, далі ніжножовті нарциси, і всі букетами, букетами. Як тільки зникають одні, відразу ж з’являються інші, нового сорту, і всі вони чудово пахнуть, і розквітають вдень і вночі, з року в рік безперервно.
— Та це ж чудово! — вигукнула Дороті. — Озмі такий подарунок дуже сподобається.
— Але де ця Чарівна Квітка, і як її роздобути? — запитала Трот.
— От цього я вже не знаю, — спроквола відповів капітан Білл. — Мені про неї тільки вчора розповів Кришталевий Кіт. Він сказав, що Квітка росте в якомусь відлюдному місці на північний схід звідси.
Кришталевий Кіт, як вам відомо, блукає по всій Країні Оз, і цей малий пройда бачив багато такого, чого ніхто ще не бачив.
— Ваша правда, — глибоко замислившись, промовила Дороті. — На північний схід звідси… Значить, це мусить бути в Краю Жувачів. Далеченько. Давайте попросимо Кришталевого Кота, щоб він нам сказав, як дістатись до Чарівної Квітки.
І ось дві дівчинки разом з капітаном Біллом, що кульгав слідом за ними на своїй дерев’янці, пішли в сад і через деякий час розшукали Кришталевого Кота, який, згорнувшись калачиком, лежав біля кущика на сонечку й солодко спав.
Кришталевий Кіт — найцікавіше створіння в усій Країні Оз. Його пустив у світ знаменитий чародій доктор Піпт ще до того, як Озма заборонила своїм підданим займатися чарівництвом. Доктор Піпт створив Кришталевого Кота, щоб він ловив мишей. Але кіт відмовився ловити мишей і на нього дивились тепер більше як на щось дивне, ніж корисне.
Цей небачений кіт був зроблений з чистого кришталю, такого чистого та прозорого, що крізь нього можна було бачити все, неначе крізь шибку. Проте під маківкою голови у нього містилися дві ніжно-рожеві перлинові кульки, що правили йому за мозок. Серце в кота було виточене з криваво-червоного рубіну. Очі заміняли два великих смарагди. Та за винятком цих кольорів, геть усе в цій тварині було зроблене з чистого кришталю, і хвіст його з кришталевих ниточок виглядав справді напрочуд гарно.
— Прокинься, чуєш! — гукнув капітан Білл. — Нам треба з тобою побалакати.
Кришталевий Кіт повільно звівся на ноги, позіхнув і подивився на тих, що стояли перед ним.
— Як ви смієте мене турбувати! — сказав він буркотливим голосом. — І вам не сором?
— Зараз не до цього, — перебив його моряк. — Пам’ятаєш, ти вчора розповідав мені про Чарівну Квітку, що росте в золотому горщику?
— А що ж я, забудько! Поглянь на мій мозок, — бачиш, як він працює? Авжеж пам’ятаю! — відповів Кіт.
— То скажи, як нам її знайти?
— Цього ви не зможете. Та й не ваша це справа. Ідіть геть і не заважайте мені спати, — одрубав Кришталевий Кіт.
— Ні, ти вислухай нас, — сказала Дороті. — Ми хочемо подарувати Чарівну Квітку Озмі на іменини. Тобі ж приємно буде догодити Озмі?
— Не знаю, — відповіло дивовижне кришталеве створіння,— не знаю, чому б це мені мало хотітись догоджати будь-кому?
— У тебе ж є серце, я бачу його в тобі, — сказала Трот.
— Ще б пак! І притому чудове серце, яким я пишаюсь, — сказав кіт, скрутившись у бублик, щоб роздивитись усе своє тіло. — Але воно зроблене з рубіну й тверде, мов алмаз.
— Невже ти до всього байдужий? — запитала Т рот.
— Так, я сам досить гарний, щоб з мене милувались, чого не можна сказати про вас, — відповів кіт.
Трот засміялась, а Дороті, яка досить добре знала вдачу Кришталевого Кота, сказала примирливо:
— Ти справді незрівнянний, а якщо покажеш капітану Біллу, де знайти Чарівну Квітку, всі люди Країни Оз хвалитимуть тебе за розум. Квітка належатиме Озмі, але кожен знатиме, що її знайшов Кришталевий Кіт.
Такі слова сподобались кришталевому створінню.
— Гаразд, — сказав кіт і закрутив рожевими кульками мозку. — Я знайшов Чарівну Квітку далеко звідси, на самій півночі в Краю Жувачів, де майже ніхто не живе і куди навіть рідко хто ходить. Там через ліс протікає річка, а посеред річки, якраз посеред лісу, є невеличкий острівець, на якому стоїть золотий горщик, і в цьому горщику росте Чарівна Квітка.
— Як же ти дістався до острівця? — запитала Дороті. — Адже кришталеві коти не вміють плавати!