В пісні слова не викинеш, проте можно викинути пісню.
І від легкої музики бував важко.
І осли грають у музиці певну роль: їхню шкуру натягують на барабани.
Погану пісню вони співали хором, поділяючи відповідальність між усіма співаками.
Винен композитор, а б’ють клавіші.
Соловей бере якістю, горобець — кількістю.
Великі платять за мистецтво життям, маленькі — заробляють ним на прожиття.
Таланту в нього не можна відібрати: нічого.
Суд нащадків поганий тим. що розглядав справу у відсутності потерпілого. (Е. Кроткий)
Стислість — сестра таланту, але теща гонорару. (В. Мар'янозський)
Сюїта для голосу (директора) і хору (підлабузників). (Ю. Нікольський)
Співачка так виконувала романси, що всі вони ставали жорстокими.
Творчий вогонь довго гасили горілкою й коньяком. (А. Чикарков)
Солов’я чути й без мікрофону. (Ц. Меламед)
Казали, що скрипка плаче в його руках: було з чого плакати. (А. Васильєв)
Здобув останнє місце в конкурсі перших скрипок. (Т. Константинов)
Не маючи свого таланту, заривав у землю чужий. (А Лігов)
Абсолютний слух потрібний не лише музикантам, а й плетунам. (В. Ломаний)
… і очумавши від своєї гри, Орфей заскочив власну дружину в обіймах Морфея. (Ф.Кривін)
Хор хлопчиків відзначив свій 40-річний ювілей. (С. Марков)
Не співаєш басом, то хоч басом дивись!
Як заспівав, то аж плакати смачно!
Співай, дядьку, — вона довга!
Він стільки пісень знає, що й на воловій шкурі не списав би!
Коли б не скрипка та не бас, то б музика свині пас.
А вже мені не до солі, коли грають на басолі!
Веселе ремесло музицтво: легким хлібом забавляють.
Грай, грай, — будеш плакать!
Ваші грають, а наші ридають!
Коли б твоя знала, що моя іграла, то б твоя плакала!
Їж язик, та по коди до музик!
Нащо мені музики, в мене свої язики: я заграю, поскачу і нікому не плачу.
Спасибі вам не за те, що грали, а за те, що поростали!
Пісня хороша, коли б трохи довша!
Ех, співав би, та голос в борг віддав!
Музика без басів, як гість без грошей.
Продай співанки, а купи голос! (З українського фольклору)
Нащо мені соха, була б балалайка!
Натщесерце й пісня не співається.
Співали, співали, аж їсти захотіли!
Про всякого дурня своя пісня складена.
Заспівала б рибка пісеньку, та голосу нема!
У кого голосу немає, той співати радий.
Кадик малий, а реву багато! (З російського фольклору)
Ашуга в хату не пустили, а він питає: «Куди покласти саз?»
І осел від свого голосу в захваті. (З вірменського фольклору)
Побарабань про мене, а я на сопілці пограю про тебе.
Хто не любить пісень, тому й голосу відрубати не шкода!
Якщо господар любить грати на тамбурині, домашні привчаться танцювати. (З арабського фольклору)
І музикантові часом кусочок сиру дістається.
Музикантів люблять, коли вони грають.
Коли цирульник б'є в барабан, він сили не шкодує. (З афганського фольклору)
Якщо ти добре граєш па сопілці, то чого ж твій дядько помер?
Шкода тих, хто помер, не почувши твого голосу! (З перського фольклору)
Твоє мовчання солодше за музику. (З турецького фольклору)
На гітарі для буйвола не грають! (З в’єтнамського фольклору)
Бідність навчить грати на скрипці.
Глухий не має чого співати.
Хто взяв дуже високо, той не закінчить пісні. (З німецького фольклору)
Муха своїми крильцями співає. (З осетинського фольклору)