Коли переконалися, що весь екіпаж тримається на воді, можна починати самостійно прибиватися до берега».
ПЕРЕШКОДИ НА РІЧЦІ
Що важче: подолати перешкоду чи кваліфікувати її? На це питання нетурист не замислюючись відповість: «Звичайно, подолати!» І помилиться. Бо немає перешкод, яких не можна подолати, а ось із класифікацією значно складніше. Як назвати пороги, повз які вас пронесло раніше, ніж ви встигли збагнути, що з вами трапилося? Небаченими? Нечуваними? Фантастичними? Колосальними? Всі ці слова бліді, невиразні й затаскані. А де знайти інші?
Тому на самому початку розділу ми пропонуємо коротку класифікацію, що охоплює всі можливі варіанти річкових перешкод.
Отже, перешкоди можуть бути:
І. Міфічні. Йдеться не про Сціллу і Харібду, але про перешкоди такого ж типу і ступеня ймовірності. Частіше всього туристські чутки переповідають про страшні вири і вирви, які здатні втягти байдарку з усім скарбом і туристами, щоб викинути її через п'ять кілометрів «на брег песчаный и пустой» без вантажу і без екіпажу. Трапляються іноді й живі туристи, що, з їхніх слів, пережили цю пікантну пригоду. Розповідають вони про це з подробицями, від яких аж серце холоне. Проте ніхто з них не може достеменно пояснити, як вони провели час під водою протягом тих 20-30 хвилин, які були необхідні, щоб підводна течія доставила їх до берега.
ІІ. Фантастичні. Якщо на туристській схемі є позначка: «Гребля. Висота 100 метрів», то можете сміливо віднести цю перешкоду до ряду фантастичних. І не лише тому, що таких гребель просто не існує, але й тому, що якби на річці Тетюшці й існувала стометрова гребля, то на туристській схемі стояло б: «Гребля. Висота 1000 метрів».
ІІІ. Ірреальні. Перешкоди цього типу, на відміну від попередніх, ви спостерігаєте і надалі описуєте самі. Ось такий загальний типовий опис, почерпнутий з туристського щоденника:
«...Стоянку почали шукати о 20-й годині. Звичайно, більш-менш придатні місця миттєво зникали.
Марні пошуки продовжували до 22-ї години 30 хвилин. Навіть у непроглядній пітьмі було ясно, що як правий, так і лівий берег абсолютно непридатні для стоянки. Особливо це ясно було Адміралу.
Невідомо, як довго ми продовжували б пошуки, якби головна байдарка, що таки далеченько відірвалась, не повернулась і її екіпаж не повідомив: вони вперлися в стіну, яка тяглася від берега до берега. На дотик стіна була кам'яна, в каміння вмонтовані металеві конструкції типу протитанкових їжаків. У центрі стіни, очевидно, є підводний отвір, куди з шаленою силою йде вода.
На екстреній нараді вирішили огляд, оцінку та подолання перешкоди відкласти до ранку і негайно розбити табір, що й було зроблено о 22-й годині 50 хвилин.
Берег несподівано виявився зручним. Дров було досить. Місця для наметів - прекрасні. Мабуть, саме тому підйом, який призначили на сьому годину, не відбувся. Адмірал прокинувся о 8-й годині 30 хвилин і відразу відправився обстежувати нічну перешкоду. Він пройшов уздовж берега шість-вісім кілометрів, але ніякої стіни не знайшов і вирішив повернутись.
Після загального підйому і сніданку відправились в дорогу. Йшли до 12-ї години 30 хвилин, поки спека не змусила зупинитися. Протягом всього шляху ніяких слідів нічної перешкоди виявити не вдалося.
Екіпаж головної байдарки клявся, що власними руками мацав стіну. Доказом цього були досить брудні руки. Висунули кілька версій дивної події. Найімовірнішою визнали космічну (інопланетний корабель зупинився на ночівлю просто в річці). Місця впродовж усього шляху були прекрасні, для стоянки цілком придатні».
Цей опис типовий, бо основною властивістю ірреальних перешкод є їхня здатність таємно зникати після виявлення. Зникають стіни, греблі, провалля, надовби тощо. Очевидці в більшості випадків залишаються в живих і з незмінною жвавістю детально змальовують властивості перешкод.