БАГАТТЯ
На 114-й сторінці одного солідного видання, де зібрані усі вершки туристської мудрості, сказано дещо пишномовно, зате категорично й лаконічно: «Багаття - пристосування для зігрівання туристів, приготування їжі і висушування промоклого одягу».
Навіть переконаний прагматик, коли прочитає це визначення, може відчути відразу до туризму. Тому що зігріватися, обсушуватися і харчуватися можна і вдома.
Якби об'явили конкурс на кращу туристську емблему, безперечно, такою емблемою стало б багаття. Багаття і тільки воно!
Отже, багаття - емблема, символ. А символ потрібно глибоко шанувати.
Жерцем багаття в поході є Костровий. На його... ні, не плечі, на його коліна лягає широке коло обов'язків. І дійсно, Костровий, за винятком небагатьох хвилин сну, відпочинку і годин (на його думку, марно витрачених), коли потрібно кудись і навіщось плисти, проводить весь час перед багаттям на колінах, зрідка дмухає в нього або про щось інтимно перешіптується з ним.
Впродовж усього походу Костровий гордовито ігнорує принади ландшафту, оцінюючи його лише на один кшталт: чи є поблизу предмети, які можуть горіти, і скільки їх. Коли обирають стоянку, Кострового абсолютно не цікавить зручний підхід до берега; його не лякає табун комарів, що суцільною завісою навис над головою, його не бентежить близьке сусідство скотного двору.
Навіть підозрілий шелест гадюки у високій траві - для нього не перешкода. Що ті гадюки, коли скрізь розкидано стільки соснового хмизу!
Ідеальною для Кострового є річка, береги якої прикрашають складені охайними штабелями сухі гілки і тріски. Причому дрібні - окремо.
З чого починається багаття? З місця. А якщо стоянка тісна й незручна, то багаттю, як найулюбленішій і примхливій дитині, віддають ласий шматок.
З виглядом середньовічного чаклуна Костровий відчужено швендяє по майданчику і, розгрібаючи землю палицею, мурмоче:
- Ні, тут Йому буде погано. Цього Він не любить. І цього теж. А ось тут, гадаю, Йому сподобається.
Решта членів групи не сміють виявити ознак нетерпіння, чекають, коли ж, нарешті, Йому буде відведено місце, бо вся розбивка табору відштовхується від багаття. Нарешті Костровий зупиняє свій вибір на тільки йому зрозумілому горбику, бухається на коліна і в такій позі: голова і спина внизу, а решта все нагорі - залишається аж до відходу спати.
Багаття повинне бути розташоване ні високо, ні низько, ні далеко, але й не близько. Воно повинно освітлювати по можливості всі намети, дим від багаття має розганяти комарів на всій стоянці, а тепла повинно вистачати на всіх членів групи плюс два казанки. Але погано, коли іскри від багаття, не встигаючи «погаснути на льоту», доберуться до намету. Кепсько, якщо дим буде душити не лише комарів, але й туристів.
Так, звід законів вибору місця для багаття - це наука. Але впровадження їх у життя - мистецтво!
Перш ніж розпалити багаття, Костровий закріплює стояки для казанків. Класичним способом для цього є встановлення двох розсох з покладеною на них перекладиною, але погодьтеся, що, по-перше, внаслідок такого способу на кожній із стоянок знищується мінімум три свіжі гілки (сухі для стояків не придатні); по-друге, на берегах вже не залишилось дерев, які згодяться для цього; і, нарешті, по-третє, цей спосіб не відповідає сучасному рівню технічного розвитку нашого суспільства.
Досвідчений Костровий задовго до походу занедбує службові справи і домашні турботи і з головою поринає в створення складної збірно-розбірної металоконструкції, головною деталлю якої є гачки, що чіпляються один за одного. За допомогою цього пристосування можна регулювати висоту підвішування казанка над вогнем.
Втім, новітні досягнення в багаттєвій науці переконують, що можна обійтися взагалі без стояків і палиць. Два П-подібні стоячки (які в разі потреби можна використати як підставки для шампурів) ставлять просто на землю і між ними підвішують казанок. Безперечна перевага цього кріплення «з низького старту» полягає в тому, що повний п'ятилітровий казанок можна закип'ятити трьома трісками за десять хвилин. При звичайному ж «розсошному» варіанті на це витрачається півгодини, а головне - вдесятеро більше палива.