Выбрать главу

З цікавих заходів наступного дня були збори Боулдерської організації Республіканської партії США. Я скористався зі свого офіційного становища почесного голови партії і від УРП привітав присутніх.

Потім почався аукціон для збору грошей для партійної організації.

Після аукціону настала ділова частина зборів. Я виступив з політичною промовою, в якій наголосив на історичній закономірності глобального процесу розширення демократії, розвалу Російської імперії і поширення сфери демократії на її колишні території, перетворення колоній на незалежні держави, а також на неминучій закономірності розвалу Російської Федерації і перетворення Росії на Московію та автономних республік і національних округів на незалежні держави. Для звільнення цього історичного процесу від штучних гальм необхідно знищити ядерну зброю. Це звільнить американців від обов’язку підтримувати Росію як прогнозованого партнера в поділі світу на широкі сфери впливу. Розв’язування міждержавних суперечностей і проблем опуститься з рівня супердержав до рівня звичних середніх держав. Тоді залежним і колоніальним народам легше буде реалізувати своє міжнародне право на самовизначення і добитися незалежності. Утворяться ще десятки нових держав. Усі прагнутимуть до політичного, національного й культурного самовизначення. Усі захочуть здійснити індустріалізацію і підняти свій життєвий рівень. Перед Америкою, як найбільш індустріально розвиненою країною, відкриваються широченні горизонти надання технічної допомоги й одержання великого зиску.

Наступного дня пан Рожек запросив мене до університету. Зібралися студенти гуманітарних факультетів, які вивчають Радянський Союз і все, що тепер відбувається на його території. Я мав виступити з лекцією.

Моя лекція називалася: «Будівництво самостійної України: сучасний політичний стан». Хоча моя англійська мова й не вельми досконала, однак мені вдалося дати логічний виклад основних факторів розвитку України від колонії до самостійності. Після понад годинної лекції майже стільки ж часу відповідав на запитання студентів та викладачів. Усі були дуже задоволені. Професор Рожек дякував і виписав мені чек на 1000 доларів як оплату за лекцію.

Відрядження до провінції Альберта

Кілька днів минуло у звичайній буденній роботі. Потім, виконуючи план ознайомлення з провінціями Канади і встановлення прямих контактів з провінційними урядами та підприємницькими колами, 27 лютого я виїхав до Едмонтона із зупинкою в Торонто. Цю подорож організував член федерального парламенту Алекс Кіндій. Він родом з міста Калгарі, другим за величиною містом провінції Альберта. Кіндій хотів, щоб після Едмонтона я відвідав його виборчий округ і місто Калгарі.

Наведу текст звіту («Із щоденника посла») до МЗС про відрядження до провінції Альберта.

«Здійснив офіційний візит до провінції Альберта. Виступив у канадському інституті українських студій при Альбертському університеті.

Очолює Інститут професор Ф. Сисин, працює у ньому близько десяти науковців.

Незважаючи на те, що колектив малочисельний, його вчені дуже активно реагують на антиукраїнські англомовні публікації. Доктор Богдан Клід подарував відеокасету з документальними зйомками подій у Закарпатті 1938–1939 років, пов’язаних з проголошенням Карпатської України незалежною державою. Стара плівка пошкоджена, значна її частина озвучена англійською мовою, і все-таки правдивість свідчень тих подій справляє величезне враження.

Може, київські кінофахівці зуміють реставрувати плівку? Треба дати український переклад, і цей кінофільм показав би правдивий український дух закарпатських українців тієї доби, всьому народові відкрив би яскраву сторінку героїчної боротьби за соборну самостійну Україну.

Під орудою виконуючого обов’язки директора інституту професора З. Когута інститут працює над широкою програмою англомовних видань української наукової літератури, зокрема готує видання «Історії України-Руси» М. Грушевського.

Провів інтерв’ю з газетами «Едмонтон Сан» та «Едмонтон Джорнел».

Відвідав педіатричний центр шпиталю Альбертського університету та Дім Опіки імені Св. архангела Михаїла, що діє під керівництвом директора Богдана Шулякевича, виступив на лікарсько-адміністраторському зібранні. Дім зібрав 5 тонн ліків і 15 тонн медичного устаткування на суму 400 тис. канадських доларів і тепер власними силами переправляє їх до Києва, Сум, Луганська та Запоріжжя.