На думку пана Мазанковського. на сьогодні головною перешкодою значному розширенню економічної допомоги Україні з боку розвинених країн є, по-перше, відсутність узгодженої з впливовими валютно-фінансовими організаціями національної програми переходу економіки України до ринку, по-друге, позиція України стосовно боргів колишнього Радянського Союзу і, по-третє, нібито недостатня дисциплінованість України в погашенні власної заборгованості по іноземних кредитах.
Щодо можливості додаткової фінансової допомоги з боку Канади у друкуванні національної валюти, пан Мазанковський зазначив, що, на його думку, проблеми тут нема, оскільки є ще не використані 11 млн. з 50 млн. уже існуючої кредитної лінії, і право України використати їх, виходячи виключно з власних пріоритетів. Крім того, він також підкреслював, що існуюча кредитна лінія відновлювана, і розмір вільних кредитних ресурсів по ній у кожний момент визначатиметься початковим рівнем (50 млн.) та величиною повернених Україною коштів з попередніх кредитів, отриманих нею в рамках цієї кредитної лінії.
Я, у свою чергу, наголосив, посилаючись на виступ пана Л. Кучми у Верховній Раді та інші офіційні матеріали уряду, що програма реальних економічних реформ буде готова вже найближчим часом і що до її розробки залучені авторитетні на Заході українські й іноземні фахівці — прибічники відкритої ринкової економіки. Пояснив позицію України щодо зовнішніх боргів та активів колишнього Союзу, особливо підкресливши готовність України взяти на себе відповідальність за борги у розмірах, що перевищують ЇЇ власну, узгоджену в рамках СНД, частку. (Судячи з реакції пана Мазанковського, така позиція України виявилась для нього справжнім одкровенням).
Крім того, я звернув увагу віце-прем’єра на те, що наявність проблем між Україною і Росією щодо механізмів сплати боргів колишнього Союзу визначається позицією обох сторін, в даному разі — і України, і Росії, а не лише тільки непоступливістю України. Проте це не заважає країнам Заходу надавати реальну економічну допомогу одній із сторін — Росії і фактично блокувати допомогу Україні, вимагаючи саме від неї абсолютно неприйнятних поступок у цьому, зовсім не другорядному для нашої економіки питанні.
Зустріч пройшла у діловій, дружній атмосфері. Розмова мала відвертий характер з обох сторін. Домовилися з паном Мазанковським про подальші контакти і взаємні консультації.
Як висновок із цієї зустрічі, слід зазначити, що для зміни досить жорсткої на сьогодні позиції Заходу, яку ще раз недвозначно продемонстрував віце-прем’єр Канади, у питанні надання суттєвої економічної допомоги Україні треба негайно розробити і узгодити з міжнародними валютно-фінансовими організаціями програму економічної реформи. Для її розробки доцільно залучити також і експертів цих організацій, аби полегшити подальший процес її узгодження. Посольство України в Канаді проситиме уряд Канади профінансувати в рамках програми «Таск Форс» участь канадських фахівців у розробці програми.
Нагальною також є потреба у реалізації більш ефективної і оперативної роз’яснювальної роботи за кордоном щодо всіх аспектів як внутрішньої, так і зовнішньої економічної політики уряду України. Для цього посольству України у Канаді вкрай необхідно своєчасно отримувати всі відповідні інформаційно-аналітичні матеріали.
Спеціально слід наголосити також на тому, що досвід Росії, яка користується всіма перевагами наявності у неї програми економічної реформи, узгодженої з міжнародними валютно-фінансовими організаціями, засвідчує недогматичний, цілком лояльний підхід цих організацій до порядку практичної її реалізації. Тому такий варіант програми, що відповідав би всім вимогам і потребам України, необхідно скласти терміново і якнайшвидше узгоджувати її з міжнародними валютно-фінансовими організаціями. Без цього годі сподіватися на розширення необхідної нам нині економічної допомоги від розвинених країн».
9 листопада Родіонов і Кучер відмовилися повертатися в Україну. Вирішили залишитися в Канаді. Комісія, яку я призначив, зробила опис посольського майна в їхніх квартирах і зажадала від них повернути дипломатичні і поліційні картки. Вони відмовилися. Квартири оплачувало посольство, і тепер вони були опечатані. Наступного дня Родіонов і Кучер подали заяви до канадського МЗС з клопотанням надати їм статус емігрантів. Це був скандал. Журналістам вони заявили, що просять політичного притулку в Канаді, бо посол їх переслідує. Їх спитали: «Якщо вас переслідує посол, то тут, у Канаді, чому ж ви не хочете повертатися в Україну?». Вони відповіли, що в Україні, мовляв, немає демократії, що їх, бачте, переслідуватимуть з українського міністерства закордонних справ. Усім було ясно: захотілося хлопцям легкого життя в Канаді.