«Рівно рік тому у Києві я був свідком відродження нації. Здається, що це було тільки вчора. А ми знаємо, що Україна десятиріччями страждала від безправності та приниження людської гідності. Єдиний гріх українців був у тому, що вони вимагали демократії і свободи. І за це тисячі й тисячі українців замордовано і знищено.
Відвага ніколи не покидала українців в Україні. Не покидала вона й тих українців, які стали громадянами інших країн світу. І я хотів би окремо згадати друзів-канадців українського і неукраїнського походження, які свого часу боролися по гой бік «залізної завіси» в колишньому Совітському Союзі. Мені пощастило, що я був одним із їхніх учнів. Тут мушу додати, що мені пощастило познайомитися з багатьма українцями, усі вони регулярно забезпечували мене необхідною інформацією, що давала мені можливість стежити за розвитком подій по той бік «залізної завіси» і багато разів порушувати українське питання в палаті громад парламенту.
Я також приїхав до Канади, тікаючи від диктаторської тиранії, що лютувала в країні мого дитинства, і тепер пишаюся тим, що є маленькою часточкою історії вашого народу і нації».
Від імені департаменту закордонних справ та міжнародної торгівлі виступив Д. Райт:
«Канада горда з того, що першою із західних держав визнала ваш суверенітет. Вітаю вас із цією історичною подією! Заснування вашого посольства в Канаді свідчить, як швидко розширюються наші зв’язки з часу встановлення дипломатичних відносин у січні 1992 року.
Цього року відбулася значна кількість поважних канадських візитів до України.
Генерал-губернатор Канади Роман Гнатишин здійснив офіційний візит до країни своїх предків.
Державний секретар з іноземних справ Барбара Макдугал відвідала Україну для встановлення дипломатичних відносин.
Міністр міжнародної торгівлі, промисловості, науки й технології Майкл Вілсон відвідав Київ з делегацією канадських підприємців для налагодження підприємницьких контактів.
Ще три федеральних міністри: Джейк Еп — міністр енергетики, вугільної промисловості й ресурсів, Гарві Андре — державний міністр кабінету міністрів та Том Токин — державний міністр легкої промисловості й туризму, а також іще дві парламентські делегації теж цього року побували в Києві.
Україна відіграє помітну роль у новій Європі, і позиція України з таких проблем, як контроль за роззброєнням та взаємини з Росією, мають вплив на регіональну стабільність і важливі для Канади.
Ми вітаємо зобов’язання нового уряду України проводити реформи. Незважаючи на їхню складність, це єдиний спосіб гарантувати стабільність і майбутній достаток.
Канада активно підтримувала перехід України до демократії й ринкової економіки. Ми зобов’язалися передати впродовж трьох років 30 млн. доларів на технічну допомогу для політичних та економічних реформ. Через наш східноєвропейський «Фонд відродження» ми допомагаємо заснувати спільні українсько-канадські підприємства. Ми вносимо понад 2 млн. доларів для заснування науково-технічного центру в Києві, який допоможе використовувати значні ресурси України у цій сфері. Через корпорацію розвитку експорту Канада надала Україні кредит на суму 50 мільйонів доларів, більшість якої пішли на фінансування виготовлення національної валюти — гривні.
Щойно минає рік від визнання незалежності України та заснування дипломатичних зв’язків, але вже досягнуто помітного прогресу.
Мільйон канадців українського походження духовно пов’язані з Україною, і це формує міцну основу для нашого партнерства, тісніше зближує наші країни».
Наступного дня в департаменті закордонних справ та міжнародної торгівлі відбулися офіційні консультації між українською і канадською сторонами. З канадського боку були присутні заступник міністра Давид Райт, голова східного бюро Майкл Бел та член парламенту Мак Гарб. Українську сторону представляли перший заступник міністра закордонних справ М. Макаревич, я, начальник відділу США і Канади Б. Корнієнко, співробітники посольства А. Веселовський та Б. Біляшівський.
Найважливішим з обговорюваних питань було ставлення України до ядерної зброї, а точніше — ставлення України до ультиматуму країн «великої сімки» про відмову України від ядерної зброї. Друге важливе питання стосувалося розширення економічної допомоги Україні з боку Канади.
Верховна Рада тоді була ще проти однобічного ядерного роззброєння. Я також наполягав на збереженні Україною ядерної зброї, хоч у принципі був за прискорення ядерного роззброєння у світі загалом. Але щодо України, то в її інтересах вона мала б роззброюватись не раніше від інших ядерних держав, у кожному разі не раніше від Росії. Позиція Макаревича була по суті та ж сама.