23) доходи бюджету
- податкові, неподаткові та інші надходження на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством України (включаючи трансферти, плату за адміністративні послуги, власні надходження бюджетних установ).
Доходи бюджету - це основна фінансово-економічна категорія бюджетного процесу, яка характеризує вилучену й розподілену частину валового внутрішнього продукту. Даним визначенням вводяться новації в бюджетному законодавстві. По-перше, в доходи бюджету не входять окремі податкові платежі (наприклад, надміру сплачені податки і збори, бюджетне відшкодування податку на додану вартість). По-друге, до доходів бюджету включені власні надходження бюджетних установ та плата за адміністративні послуги. До речі, вперше такі доходи виділяються у структурі доходів бюджету. Тому в Кодексі доцільно було б об’єднати їх у окрему класифікаційну групу.
Класифікація доходів бюджету наведена у ст. 9, а склад доходів місцевих бюджетів та їх особливості - у ст. 66, 68, 69 Кодексу.
24) закон про Державний бюджет України
- закон, який затверджує Державний бюджет України та містить положення щодо забезпечення його виконання протягом бюджетного періоду.
Іншими словами, це нормативно-правовий акт, який регулює суспільні відносини, пов’язані з виконанням бюджету держави. Закон про Державний бюджет України є обов’язковим для виконання протягом визначеного часу - бюджетного періоду (в Україні він збігається з календарним роком) на визначеній території (в Україні) та стосовно конкретного кола осіб, організацій, інших суб’єктів бюджетних правовідносин.
25) залишок бюджетних коштів
- обсяг коштів відповідного бюджету, розпорядників та одержувачів бюджетних коштів цього бюджету на кінець звітного періоду.
Залишок бюджетних коштів є невід’ємною складовою поточного виконання бюджету. Він встановлюється в розмірі 2 % від обсягу планових видатків. У новій редакції Бюджетного кодексу пом’якшено контроль наявного оборотного залишку з періоду кінця робочого дня на кінець звітного періоду. В даному визначенні регламентується також формування залишку бюджетних коштів не лише розпорядників бюджетних коштів, а й їх одержувачів, котрі не мають статусу бюджетної установи.
Формування, використання й визначення залишку бюджетних коштів регулюється ч. 3, 4 ст. 14 Кодексу.
26) інвестиційна програма (проект)
- комплекс заходів, визначених на основі національної системи цінностей і завдань інноваційного розвитку економіки та спрямованих на розвиток окремих галузей, секторів економіки, виробництв, регіонів, виконання яких здійснюється з використанням коштів державного та/або місцевих бюджетів чи шляхом надання державних та/або місцевих гарантій.
Інвестиційні програми розробляються з метою забезпечення сприятливого інвестиційного клімату, розвитку соціальної й ринкової інфраструктури.
Кабінетом Міністрів України затверджуються комплексні, міжгалузеві, міжрегіональні й регіональні інвестиційні програми, що фінансуються із залученням коштів державного бюджету (крім програм, затверджуваних Верховною Радою України); міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади -- галузеві інвестиційні програми; Верховною Радою Автономної Республіки Крим, відповідними місцевими радами -- регіональні й місцеві інвестиційні програми, що фінансуються із залученням коштів республіканського бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів; у порядку, визначеному відповідними міжнародними договорами, - міждержавні інвестиційні програми. В Кодексі поняття “інвестиційна програма” згадується майже в кожній статті.
27) коефіцієнт вирівнювання
- показник, який використовується для розрахунку обсягу коштів, що передаються до державного бюджету з місцевих бюджетів, з метою стимулювання нарощування доходів місцевих бюджетів у процесі бюджетного планування.
Коефіцієнт вирівнювання є одним із інструментів бюджетного регулювання. Він визначає, яку частину коштів із місцевих бюджетів буде передано державному бюджету. Коефіцієнт вирівнювання застосовується до обчисленого за формулою обсягу коштів, що підлягають передачі до державного бюджету, та варіює в межах від 0,6 до 1,0. Його використання спрямоване на стимулювання органів місцевої влади до нарощування доходів, які враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, та диференціюється залежно від рівня забезпечення такими доходами.
Порядок застосування коефіцієнта вирівнювання розкривається в ч. 2 ст. 100 та ч. 3 ст. 101 Кодексу.
28) кошик доходів державного бюджету для надання міжбюджетних трансфертів
- доходи загального фонду державного бюджету, за рахунок яких здійснюється перерахування дотації вирівнювання місцевим бюджетам.
Дане визначення трактується в бюджетному законодавстві України вперше та визначає частину доходів загального фонду державного бюджету, яка спрямовується на перерахування дотацій вирівнювання місцевим бюджетам. Таке формулювання вказує на те, що в дохідній частині загального фонду державного бюджету окремою частиною виділятимуться кошти на дотації вирівнювання, які за своєю сутністю є невід’ємним елементом міжбюджетного регулювання та одним із вагомих джерел фінансування в регіонах із низьким рівнем податкового потенціалу.
Законодавча регламентація використання й визначення кошику доходів державного бюджету для надання міжбюджетних трансфертів наводиться в ч. 2 і 4 ст. 108 Кодексу.
29) кошик доходів місцевих бюджетів
- доходи загального фонду, закріплені цим Кодексом на постійній основі за місцевими бюджетами, що враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів.
Формування кошика доходів місцевих бюджетів є необхідним інструментом для визначення обсягів міжбюджетних трансфертів. У новому трактуванні сутності даного поняття є дві принципові відмінності. По-перше, до кошика доходів місцевих бюджетів включаються не лише податки, збори й обов’язкові платежі, закріплені на постійній основі за місцевими бюджетами, а всі доходи загального фонду. Таке нововведення значно вплине на обсяги міжбюджетних трансфертів. По-друге, кошик доходів визначатиметься не тільки для бюджетів місцевого самоврядування, а й для всіх інших місцевих бюджетів (бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети).
Порядок формування кошика доходів місцевих бюджетів визначається ст. 64, а кошик доходів місцевих бюджетів та порядок його використання при визначенні дотацій вирівнювання - ч. 4, 6, 7 ст. 98 Кодексу.
30) кошторис
- основний плановий фінансовий документ бюджетної установи, яким на бюджетний період встановлюються повноваження щодо отримання надходжень і розподіл бюджетних асигнувань на взяття бюджетних зобов’язань та здійснення платежів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення результатів, визначених відповідно до бюджетних призначень.
Кошторис є основним документом, який пов’язаний із отриманням бюджетними установами доходів та здійсненням видатків.
Кошторис бюджетних установ має такі складові: 1) загальний фонд, де відображається обсяг надходжень із загального фонду бюджету та розподіл видатків за повною економічною класифікацією видатків на виконання бюджетною установою основних функцій або розподіл надання кредитів із бюджету за класифікацією кредитування бюджету; 2) спеціальний фонд, де відображається обсяг надходжень зі спеціального фонду бюджету на конкретну мету та їх розподіл за повною економічною класифікацією видатків на здійснення відповідних видатків згідно із законодавством, а також на реалізацію пріоритетних заходів, пов’язаних з виконанням установою основних функцій, або розподіл надання кредитів з бюджету згідно із законодавством.