Оповідання «Ні життя ні смерть» по суті викриває засобами фантастики капіталістичну дійсність. Анабіоз в руках підприємців — це зброя, спрямована проти робітників. Доведених до розпачу безробітних змушують на час кризи поринати в сон на грані життя і смерті.
Оповідання написане дуже живо, а гумористичні нотки в першій частині надають йому особливо привабливого колориту.
Цікава і наукова ідея твору. Можливості, які відкриває анабіоз, становлять тепер особливий інтерес для космобіологів. Якби пощастило на якийсь час припинити життєві функції людського організму, відпало б багато труднощів, зв'язаних з тривалими подорожами до інших планет і навіть до інших зірок. Радянські і зарубіжні вчені успішно провадять досліди в галузі анабіозу з різними тваринами. Часткове охолодження застосовується і до людини — під час тяжких операцій. Є підстави гадати, що в майбутньому анабіоз використовуватиметься в медицині і в космонавтиці.
Чи можлива подорож у часі, здійснена героями Бєляєва з допомогою анабіозу? Теоретично на це питання можна дати ствердну відповідь. При надзвичайно великій швидкості польоту, що дорівнюватиме швидкості світла, час на зорельоті протікатиме інакше, ніж на Землі. Цей «парадокс часу» завбачено теорією відносності. Фізики вже довели, що він справедливий для світу елементарних частинок. Але біологія тут ще не сказала свого слова, і перевірку не в мікро, а в макросвіті, причому на живих істотах, ще не проведено. Проте вже штучні супутники дадуть змогу дізнатися, чи існує завбачена теорією різниця в плині часу.
З розвитком космонавтики, зростанням швидкості польоту космічних кораблів «парадокс часу» набуватиме дедалі більшого практичного значення. І в принципі не виключена можливість, що піддані анабіозу мандрівники, повернувшись на Землю після польоту, зустрінуться з своїми потомками.
Бєляєв не цурався й гумору. В збірнику «Небесний гість» вміщено два гумористичні оповідання: «Сезам, відчинися!» (1928) та «Анатомічний жених» (1940), у яких він висміює буржуазні звичаї.
Сюжет фантастичного оповідання «Анатомічний жених» нескладний. Головний герой твору потрапляє в трагікомічну ситуацію. Сцена, коли Сідданс пересвідчується, що став прозорий, і намагається будь-що повернути собі нормальний вигляд, спочатку викликає усмішку. Та ось, попавши в скрутне становище, герой змушений виступати на підмостках! Така сумнівна артистична кар'єра може привабити тільки доведену до відчаю людину. І усмішка мимоволі зникає. Та й остання розмова Сідданса з нареченою, яка відмовилась од нього, залишає гіркий осадок. Так сумно закінчилися мрії героя про щастя…
Проблема, поставлена Бєляєвим в оповіданні «Анатомічний жених» — боротьба з утомою, — цікавить сучасну науку, яка шукає шляхів підвищення працездатності людини. Особливо це має значення в умовах космічного польоту. Тепер учені працюють над створенням препаратів, які допомагатимуть організмові витримати велике напруження, перебороти втому, сонливість, пригнічений настрій. Отже, мрія Бєляєва про перемогу над втомою і сном — не безпідставна вигадка.
Викриттю капіталістичних порядків і звичаїв присвячені також оповідання «Білий дикун» (1926) та «Зник острів» (1935).
Основою для оповідання «Білий дикун» послужила справжня подія — у 20-х роках було знайдено представника первісного племені, доти невідомого науці. Бєляєв використовує цей факт, щоб показати зворотний бік буржуазної цивілізації, яка породжує інстинкти значно гірші, ніж були в наших давніх предків.
Людина людині вовк — такий один із неписаних законів капіталізму. В гонитві за прибутками всі засоби добрі, і тому верховоди акціонерного товариства «Дирижабль» знищують споруджений в Атлантичному океані плавучий аеродром — штучний острів, який загрожував підірвати їхню монополію на користь авіаційних компаній (оповідання «Зник острів»).
Бєляєв прагнув показати багато ідей втіленими в життя задовго до того, як вони були здійснені. В 1935 році він написав оповідання «Сліпий політ» — про кругосвітній переліт на надзвуковому стратоплані. Для польоту на великих висотах стратоплан було обладнано ракетним двигуном. Письменник розповідає про літак, що летів із «майже космічною» швидкістю і міг би стати супутником Землі, якби досяг швидкості вісім кілометрів на секунду. Такі машини з'явилися значно пізніше.