Я згадав фотографії Альвіна, його понівечене тіло — від тієї моторошної картини мене аж пересмикнуло. Загалом, не було що й закинути обвинувальному висновку, який підписав генеральний прокурор. Здебільшого на обвинувальний висновок доводиться чекати місяці. На моїй пам'яті ще не було такого блискавичного просування справи. Я глянув на календар. Від смерті Альвіна минуло трохи більше дванадцяти тижнів.
Мимоволі я набрав номер телефону прокуратури й попросив покликати Крістера Бонде, того прокурора, який представляв сторону звинувачення у суді проти Альвіна.
— Бонде слухає.
— Це Бренне. Добридень.
— Ага. Отримав обвинувальний висновок?
— Саме читаю.
— Добре сформульований, правда?
— Авжеж… Щось ця справа дуже швидко набирає обертів!
— Чом би й ні, Бренне, — засміявся Бонде. — Хоч раз нам трапилася справа, до якої не підкопаєшся. Як дивишся на те, щоб поговорити з твоїм клієнтом і схилити його до зізнання? Якщо співпрацюватиме, усе ще зможе виторгувати собі менший термін ув'язнення. Я не заперечуватиму, хоч, за законом, уже запізно йти на поступки.
— Він каже, що не вбивав…
Знову сміх.
— Та облиш, Мікаелю! Поговори з ним! Хіба це не твій обов'язок як адвоката інформувати клієнтів про реальний стан справ?
— Не знаю… Я не маю цілковитої певності, що це він…
У слухавці на мить стихло. Коли Бонде заговорив знову, у його голосі з'явилася незвична різкість.
— Та ти геть очманів, Мікаелю! Іноді мені здається, чи не завернулося тобі в голові від слави. Реально дивися на речі! Ти викрутився з Альвіном, але цього хлопця треба посадити. Ніяких вибриків, ніяких сенсацій останньої миті! Цього разу процедура відбудеться, як книжка пише. І до чорта, я більше не поведуся на твої витівки, Бренне!
— То була не витівка, а свідок.
— Я тебе попередив! І ще, Мікаелю, я розмовляв сьогодні з суддею про встановлення терміну судового розгляду. Від нині — за вісім тижнів…
— Та ти жартуєш! Це ж убивство! Нам потрібний час для…
— Слідство завершене, Мікаелю. Часу більше, ніж достатньо. Побачимося в суді!
Я ще трохи посидів, задумавшись. Він мені подобався, талановитий прокурор і приємна людина, звідки ж нині така агресія? Йому дуже попсував настрій програш справи проти Альвіна Му, але всі час до часу програють. Хто цього не толерує, той не має що робити в судовій системі. Уперше мені спало на думку, що одним з чинників злету моєї адвокатської кар'єри стали професійні заздрощі колег. Мало приємного, та, мабуть, доведеться звикати. Потім потік свідомості поніс мене далі, і я подумав, що вісім тижнів — це зовсім небагато, а я поки нічого не маю в резерві для порятунку Ганса Ґудвіка від дуже великого терміну ув'язнення.
Зима серйозно взялася за місто. Похолодніло, побіліли навколишні гірські вершини, тротуари середмістя стали ковзанками, а вулиці — сіро-брудною сніжною кашею. Я попросив Сюнне зайти до мене в кабінет, щоб разом опрацювати матеріали справи Ганса Ґудвіка.
Сюнне уважно слухала, доки я викладав їй суть, а коли закінчив, вона трохи розгублено глянула на мене.
— Я не розумію. Для мене абсолютно очевидно, що Ганс винуватий. Я маю на увазі… глянь на докази! Найбезсумнівніша кримінальна справа в історії.
— Можливо.
— Ніяких «можливо»! Чесно, Мікаелю… Чоловік винен. Єдине, що нам варто зробити, порадити… ні, рішуче закликати його зізнатися. Виправдання неможливе, ми не можемо…
Я поволі, однак категорично похитав головою.
— Я не вірю в його винуватість. Ми повинні добитися виправдального вироку.
Сюнне мовчала, але я помітив її роздратованість.
— Як, Мікаелю? Як ти збираєшся його виправдати?
— Знайти іншого вбивцю. Справжнього.
— Зумієш?
Я розповів їй про Ніну Гаґен, про свої підозри щодо її змови з Альвіном удвох убити Майю, про те, як вона надала Альвінові алібі. Про своє припущення, що саме Ніна Гаґен була вбивцею. Сюнне слухала уважно, а тоді приголомшено мовила:
— Я й не здогадувалася… Це просто жах!
— Так… Гадаю, саме так усе й було.
— Гм, можливо… — у голосі Сюнне вчувалося вагання.
— Я тебе не переконав?
— Ну, Ніна Гаґен цілком могла забезпечити Альвінові алібі на момент убивства Майї.
Я кивнув.
— Якщо Майю убив таки Альвін, то дуже ймовірно, що вона це зробила. Тоді вона стає співучасницею злочину.