Берр завжди залишав козирі наостанок. Він попивав сливовицю, хитав головою і усміхався, немов це все була якась головоломка, яку він розгадував.
— А які спецзавдання ви виконували? — запитав він. — Всі ті програми підготовки для спецпризначенців — якщо чесно, мене втомлювало навіть читати про них. Я лякаюся щоразу, коли ви берете до рук ложку і виделку, якщо вже бути до кінця чесним. Увесь час здається, що ви мене зараз ними проштрикнете.
Джонатанове небажання відповідати було немов різке гальмування.
— Ще там був взвод ближнього спостереження.
— Що це за взвод?
— Ключовий взвод у кожному полку, штучно укомплектований.
— З кого?
— З добровольців.
— Я думав, це елітний взвод.
«Короткі, уривчасті речення, — помітив Берр. — Стежить за кожним сказаним словом. Повіки напівопущені, губи напружені. Тебе вишколили. Тебе навчили спостерігати за противником і розпізнавати його. Споруджувати укриття, залазити в нього і вилазити з нього у темряві. Залягати на декілька ночей. У сінниках. Кущах. Канавах».
— Яку зброю вони вам видали?
Джонатан знизав плечима, ніби хотів сказати: яка різниця?
— «Узі»[26]. «Геклери»[27]. Дробовики. Вчили користуватися усім. А ти вже вибирай. З боку виглядає дуже цікаво. Але якщо ти вже в армії — то це просто робота.
— Що ви вибрали?
— З «Геклером» у мене були найкращі шанси вижити.
— До речі, про них. Поговорімо про операцію «Нічна сова», — запропонував Берр, не змінюючи інтонації, відкинувся на спинку крісла і побачив, що Джонатановий вираз обличчя не змінився також.
Джонатан розмовляв немов уві сні, хоч його очі були розплющені, але думками він витав в іншій країні. Він не чекав, що обід перетвориться на екскурсію найгіршими епізодами з його минулого.
— У нас з’явилася інформація, що декілька противників пробиралися крізь кордон у Арму, щоб передислокувати сховище зброї. РПГ[28]. — Цього разу Берр не запитав, що означає абревіатура. — Ми пролежали в засідці кілька днів і вони нарешті показалися. Ми прибрали трьох. Наші хлопці одразу ж збадьорилися. Усі ходили і перешіптувалися: «троє», і показували три пальці ірландцям.
— Перепрошую, — Берр, здавалося, не розчув. — У цьому контексті «прибрали» означає «вбили»?
— Ага.
— Ви особисто когось «прибрали»? Отак самотужки?
— Я був частиною групи, але так.
— Групи вогневої підтримки?
— Групи відсічення.
— Скільки вас було?
— Ми працювали в парі. Двоє. Браян і я.
— Браян.
— Мій колишній колега. Молодший капрал.
— А яке на той момент було ваше звання?
— Капрал. Виконувач обов’язків сержанта. Нашим завданням було схопити їх, коли вони бігли.
Шкіра на його обличчі стала твердішою, помітив Берр. М’язи навколо щелепи напружилися.
— Нам неймовірно пощастило, — сказав Джонатан якомога байдужіше. — Усі мріють вбити терориста. Нам випав такий шанс. Нам просто надзвичайно поталанило.
— І ви прибрали трьох. Ви і Браян. Вбили трьох людей.
— Саме так. Я ж вам сказав. Велика удача.
«Непохитний, — помітив Берр. — Жорстка невимушеність і кричуще применшення».
— Один і два? Два і один? На чию користь рахунок?
— Кожен по одному, і третього — разом. Ми спочатку через це сперечалися, а потім вирішили рахувати по половині. На полі битви буває важко визначити хто кого.
Раптом Берру вже не треба було виманювати у Джонатана інформацію. Той немов вирішив уперше розказати цю історію. Можливо, так і було.
— Там, одразу на кордоні, була напівзруйнована ферма. Її власник був ще той крутій: він контрабандою переводив корів то туди, то сюди через кордон і отримував дотації на їхнє утримання з обох сторін. Він мав «Вольво», новесенький «Мерседес» і цю Богом забуту маленьку ферму. Розвідка доповіла, що троє терористів пробиратимуться через кордон з південного напрямку після закриття всіх пабів. Були відомі їхні імена. Ми затаїлися і почали чекати. їхній сховок зі зброєю був у клуні. Ми засіли в кущах за сто п’ятдесят ярдів від неї. Нам наказали сидіти там і спостерігати, залишаючись непоміченими.
«Це саме те, що він полюбляє робити, — подумав Берр, — спостерігати, залишаючись непоміченим».
— Ми мали дозволити їм зайти в клуню і забрати звідти свої іграшки. Після того, як вони підуть далі, ми мали по рації докласти напрямок, у якому вони пішли, а самі непомітно зникнути. Інша група мала перекрити дорогу за п’ять миль від ферми і вдати, що це звичайнісінька перевірка, і вони на них натрапили випадково. Все робилося для того, щоб захистити інформаторів. Потім вони мали прибрати їх. Але ми не врахували, що в плани терористів не входило
26
Узі — серія ізраїльських кулеметів з відкритим затвором, які діють за принципом використання його віддачі. Менші варіанти вважаються пістолетами-кулеметами. Назва «Узі» походить від імені конструктора зброї Узіеля Галя.
27
Геклер — неофіційна назва МР7 — автоматичної зброї, пістолета-кулемета зі спеціально розробленим для нього набоєм 4,6x30 мм. Назва походить від назви німецької компанїї-виробника «Hecker&Koch».