БОНДЖОРНО. Зрозуміло. У нас тут присутній також декан факультету права Ґранадського університету, який розповість нам про юридичні аспекти цього відкриття. Багато хто запитує, кому належатимуть нові землі. Отже, кому належатиме та частина океану, яку перетинає Колумб?
ДЕКАН. З погляду міжнародного права це вельми серйозне питання. Насамперед маємо тут проблему розподілу територій між Іспанією і Португалією... навряд чи я значно випереджу події, якщо скажу, що треба скликати конференцію - наприклад, у Тордесільясі, — і провести ідеальну демаркаційну лінію між сферами впливу...
ЕЛІО СПАРАНО. Перепрошую, Бонджорно... Говорить студія Сфорца в Мілані. У нас тут зібралася група визначних міланських юристів, які не згідні з такою постановкою питання і стверджують, що це абсурдно. Якщо йти таким шляхом, то, враховуючи ще одну морську потугу — Англію, ми рано чи пізно дійдемо думки, що колись ці нові землі будуть поділені на три сфери впливу — англосаксонську, іспанську та португальську... Це ж фантастика! Був у нас тут професор Трімаркі, який хотів щось сказати на цю тему... Професоре! Де ви? Хвилинку... Так? Мені щойно повідомили, що професор унаслідок банального інциденту не зміг виїхати з університету. Гаразд, у такому разі передаю слово студії у Віттенберзі. Піппо Баудо?
БАУДО. Говорить телестудія у Віттенберзі. Ми хотіли б запитати дещо в молодого, але вже досвідченого богослова-августинця з Віттенберґа — одного з тих, на кого наша свята Католицька Церква покладає особливу надію. Скажіть, докторе Лютер, на вашу думку, ця висадка призведе до справжньої революції в історії людства, що матиме вагомі і тривалі наслідки?
ЛЮТЕР. Знаєте, революції бувають не тільки технологічного характеру. Трапляються часом і внутрішні зміни, які можуть призвести до набагато більших, справді драматичних і піднесених результатів...
БАУДО. Блискуча відповідь... Невже ви хочете сказати, що в майбутньому можуть відбутися якісь внутрішні переміни, здатні наробити галасу більше, ніж ось це велике наукове відкриття?
ЛЮТЕР. Не вірте, не вірте...
БАУДО. O-о, дуже загадково. Знаєте, сміх та й годі, але я ладен уже вам повірити. У мене взагалі девіз: «Вір пильно і гріши сильно». Ха-ха!
ЛЮТЕР. Гарний вислів. Ви не могли б мені його записати?
СТАНЬО. Секундочку, перепрошую... Через звуковий канал до нас долинають якісь голоси... Здається, вони побачили землю! Ось, виразно чути, що там кричать: «Земля, земля!» Орландо, ти теж це чуєш?
ОРЛАНДО. Тут у нас не чути нічого. Хвилинку, зараз я поцікавлюсь, які останні новини отримувала станція на Азорах...
СТАНЬО. Так, вони справді побачили землю. Корабель швартується... Все, вони висадилися!!! Сьогодні, 12 жовтня 1492 року, людина вперше ступила на берег Нового Світу. Орландо, що там кажуть?
ОРЛАНДО. Значить так... з останніх повідомлень випливає, що висадку відкладено на місяць, а земля, яку побачили моренавти, виявилася одним із Ліпарських островів.
СТАНЬО. Та ні, Орландо, я ж ясно чув...
ТЕЛМОН. Алло?! Так? Ага. Рацію мають обоє — і Станьо, й Орландо. Корабель справді кинув якір, як стверджував Станьо, проте не біля твердої, так би мовити, землі, а біля Сан-Сальвадора — острівця у Карибському архіпелазі... один географ уже запропонував охрестити ту частину океану Морем Супокою. Та ось увімкнулася нарешті телекамера, змонтована на носі флагманського судна. Бачимо, як Христофор Колумб ступає на берег, щоб установити там стяг його католицької величності! Це грандіозне видовище... З-під пальм назустріч моренавтам виходить група якихось прикрашених пір’ям осіб. Зараз ми почуємо перші слова, які промовить людина в Новому Світі. Заговорити збирається моряк, що йде попереду, — боцман Бачіччін Пароді...
ПАРОДІ. От холера, адмірале, вони ж голі!
СТАНЬО. Що він сказав, Орландо?
ОРЛАНДО. Чути було не дуже добре, але це явно не умовлені заздалегідь слова... Мені тут підказують, що йдеться, напевне, про феномен перехоплення розмов. Схоже, в Новому Світі таке трапляється частенько... Але увага! Говоритиме адмірал Колумб!